Проблематика забезпечення фінансової безпеки держави все частіше обговорюється на державному рівні, зважаючи на посилення залежності фінансової системи України та її економіки від іноземного капіталу. Відновлення тенденції до економічного розвитку, потреба у якій спостерігається після подій 2014 року, що спровокували політичну, соціальну та внутрішню фінансову кризу у державі, 64 виявилося неможливим без залучення зовнішніх джерел фінансових ресурсів, якими стали транші МВФ, фінансова допомога міжнародних організацій, іноземні інвестиції тощо. В якості посередників у процесах отримання і перерозподілу капіталу виступають професійні учасники ринків фінансових послуг – банки, інвестиційні компанії, компанії з управління активами.
Таким чином, банківський і небанківський фінансових сектори фінансового ринку стають механізмами первинного освоєння фінансових ресурсів, які надходять до вітчизняної фінансової системи. Тому дуже важливо, аби рівень банківської безпеки та безпеки небанківського фінансового сектору в системі фінансової безпеки держави був високим, а професійні учасники ринків фінансових послуг демонстрували професіоналізм й ефективність своєї діяльності у якості фінансових посередників. З рештою, саме їм доведеться формувати фінансову інфраструктуру високої функціональної спроможності в момент, коли Україна врешті буде здатна самостійно фінансувати потреби власної економіки та здобуде фінансовий суверенітет [1]. Адже без цього наша держава не зможе позиціонувати себе в якості самостійного учасника глобальної фінансової системи, з інтересами якого варто рахуватися на міжнародній економічній та полтичній аренах.
Перспективними векторами підвищення рівня безпеки банківського таі небанківського фінансового ринку в тих економічних і політичних умовах, які склалися нині в Україні, можуть стати [2]:
- збільшення кількості та частоти перевірок стану функціональної спроможності та результативності діяльності фінансових установ за умови скорочення тривалості таких перевірок і їх автоматизації;
- перегляд вимог до провадження фінансовими установами професійної діяльності на ринках фінансових послуг; встановлення різних вимог до фінансових установ, що є системними на ринку, та до тих, які розпочинають свою діяльність (так званий, пільговий період функціонування);
- підвищення рівня доступності фінансових продуктів і послуг для усіх категорій громадян і бізнесу шляхом ініціювання створення регіональних фінансових установ у формі суб’єктів малого бізнесу з обмеженими можливостями щодо фінансового обслуговування (надання «первинних» фінансових послуг);
- запровадження нової системи забезпечення безпеки банківського та небанківського фінансового ринків шляхом ефективного розподілу (спліту) функцій між національними регуляторами ринків фінансових послуг; у першу чергу необхідно відмежувати функції регулювання, моніторингу і контролю стану фінансових установ і сегментів фінансового ринку, передавши їх різним суб’єктам нагляду;
- запровадження на державному рівні системи національних стандартів безпечної діяльності фінансових установ із урахуванням специфічних рис й особливостей функціонування кожного виду фінансових посередників і фінансових інституцій;
- проведення низки заходів щодо підвищення рівня фінансової грамотності населення, із орієнтацією на осіб віку 40+; особи такого віку зазвичай мають вільні фінансові ресурси, залучення яких до фінансової системи держави дало б нові можливості для економічного розвитку, однак, рівень недовіри громадян до 65 фінансових установ у такому віці, зважаючи на їх досвід, є високим, а рівень знань щодо можливостей фінансового ринку для забезпечення досягнення їх фінансових інтересів – навпаки, недостатнім;
- популяризація небанківських фінансових продуктів і послуг через запровадження нових видів обов’язкового страхування, остаточного переходу на систему недержавного пенсійного забезпечення, зниження рівня вартості лізингових і факторингових послуг шляхом пільгового оподаткування прибутку їх реалізаторів;
- збільшення рівня безготівкових розрахунків через підвищення вартості послуги зняття готівки та запровадження систем знижок і бонусів при розрахунках картками;
- формування та постійне оновлення баз даних із відомостями щодо недобросовісних користувачів фінансових послуг;
- запровадження системи гарантування якості небанківських фінансових послуг (на зразок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у банківському секторі) [3];
- прискорення процедури виведення з ринку фінансових установ, неспроможних виконувати свої фінансові зобов’язання перед стейкхолдерами;
- створення незалежної установи, що опікуватиметься питаннями реалізації активів фінансових установ-банкрутів за справедливою ліквідаційною вартістю;
- формування методичного й інформаційного забезпечення економічної безпеки різних видів фінансових установ, зокрема, державних методик оцінювання рівня банківської безпеки та безпеки небанківського фінансового сектору.
Зважаючи на відсутність державної стратегії забезпечення фінансової безпеки України на перспективу, доцільно у науковій площині підняти питання розробки такого документу, оскільки без задекларованих цілей безпеко орієнтованого подальшого розвитку фінансового ринку в цілому, його секторів і професійних учасників зокрема, досягти високого рівня фінансової безпеки держави у сучасному, сповненому ризиків фінансовому середовищі, буде неможливо.
Список використаних джерел:
1. Бондаренко А. І. Концептуальні засади формування механізмів забезпечення державного регулювання фінансової безпеки. 2019 URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/9022/1/Zbіrnik%20NUCZU_2019_1%20%2810%29_%20NEW-94-98.pdf
2. Носань Н.С. Правові засади забезпечення фінансової безпеки України. Інтелект ХХІ № 2. 2019.
3. Нестерцова-Собакарь О. В. Значення фінансової безпеки у захисті національних інтересів України. Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти. 2019 URL: http://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/3411/1/98.pdf
________________
Науковий керівник Пернарівський Олександр Васильович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри банківської справи та фінансового, Університет державної фіскальної служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter