У даній статті, з теоретичної точки зору, автором було розглянуто споживчу поведінку на прикладі родини, як родоначальної ланки в сучасному трансформуючому соціумі. Проаналізовано кількісні та якісні сторони даного явища. Виділено продуктивні і непродуктивні витрати споживання. Розкрито проблеми диференціації споживчих доходів сім'ї.
Ключові слова: споживча поведінка, економіка, сім'я, витрати, дохід.
Глобальні зміни в суспільстві, що відбуваються на міжнародному, і в тому числі, російському ринку, змушують провідних фахівців у сфері бізнесу акцентувати свою увагу на сучасній поведінці споживачів. Споживча поведінка - широка область знання, яка знаходиться на стику одночасно декількох наук. Явище особливо актуально в економічній теорії, менеджменті, соціології [4, с.53]. Економічний портрет Росії в умовах поточних змін характерний якісними змінами, які безпосередньо впливають на економічну модель поведінки споживача [3, c.22]
На цьому етапі становлення російської економіки інтерес держави і наукового товариства зосереджений на таких актуальних питаннях як інтеграція, інтернаціоналізація, інвестиційна та інноваційна активність. У цю категорію все частіше залучають домашні господарства як домінуючий суб'єкт економічних процесів [2, c. 138].
Поряд з домогосподарствами, яскравим прикладом суб'єкта мікроекономіки є сім'я. Специфіка сім'ї характерна тим, що для неї притаманне не тільки споживання вироблених в світі послуг, - вона і сама певною мірою виступає в якості виробника. Характеристика сім'ї, як економічної одиниці, визначається за якісними і кількісними показниками. При кількісному вимірі, сім'ю складають один або декілька індивідуумів. Для якісного показника властиво розглянути сім'ю з різних позицій - або це подружня пара, або - мати з дітьми, або сім'я робітничого класу або селянська і т.д. Все це, в значній мірі, детермінує ще одну самобутність соціально-економічної сутності сім'ї, включаючи споживчу поведінку. При цьому слід зазначити, що сім'я відчуває на собі зовнішні впливи економічно-соціального, ціннісного, правового й ідеологічно-морального характеру.
Матеріалістична теорія свідчить, що споживання в родині спирається на витрати споживання, які поділені на два типи: У випадку з виробничими можуть бути витрати на приготування їжі, ремонтом в квартирі і т.д. До невиробничого споживання відноситься самопідготовка, заняття спортом в домашніх умовах, перегляд телебачення, прослуховування музики [1].
Слід звернути увагу, що для традиційної російської родини, визначені також тенденції споживчої поведінки за рівнем доходу, які мають не настільки високий показник. І відмінності, в структурі споживчих витрат сімей, які належать до різних дохідних груп, стають все більш помітні. Посилюється диференціація в споживанні різних благ для задоволення базових потреб. Статистика останніх років по Росії свідчить про наростаючі процеси соціально-економічного розмежування населення громадян. Для того, щоб ситуація стабілізувалася і були привнесені позитивні зміни, слід переосмислити уявлення в суспільстві і, відповідно, на рівні держави, переглянути розвиток людських можливостей сім'ї, і, як наслідок, споживчого потенціалу домогосподарства.
Державі необхідно створити мінімальні соціальні гарантії громадянам, активізувати свою діяльність на формування за рахунок трансфертів більш урівноваженої структури підсумкового споживання домогосподарств, головним чином - за рахунок накопичення в цій системі частки послуг охорони здоров'я, освіти і культури [3, c. 35].
Список використаних джерел:
1. Базиков А.А. Микроэкономика : учебно-методическое пособие / А. А. Базиков. — М., 2016.
2. Попов М.В. Домохозяйство как экономический субъект и социально-экономический институт//Известия Волгоградского государственного педагогического университета. – 2012. – 138 с.
3. Российская Г.В. Потребительское поведение домохозяйства в условиях российского общества// Вестник Уфимского государственного авиационного технического университета. – 2009. – №3. – С.22, 35.
4. Шадрина С. Потребительское поведение подростков: основные факторы влияния//Вестник Санкт-Петербургского университета. – 2012.– №2. – 53 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter