Пенсійний фонд України (ПФУ) відіграє основну роль у пенсійному забезпеченні громадян, виступаючи страховиком, тобто учасником пенсійного страхування, і водночас він є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою.
Джерелами формування Пенсійного фонду є: страхові внески, інвестиційний дохід, кошти державного бюджету та цільових фондів, суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески юридичних і фізичних осіб, добровільні внески, інші надходження.
Основну питому вагу в доходах ПФУ займають надходження від ЄСВ, розподіленого на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та коштів ДБУ, частка яких у 2018 році в загальних доходах ПФУ становила 55,6 та 42,4% відповідно.
У 2017 році порівняно з 2016 роком надходження від ЄСВ збільшилися на 47 млрд грн, фінансування з ДБУ зменшилося на 9 млрд грн. У 2018 році збільшилося як надходження від ЄСВ на 42,5 млрд грн, так і фінансування з ДБУ на 16,6 млрд грн.
Дослідження джерел формування фінансових ресурсів Пенсійного фонду України показують тенденцію до щорічного зростання загальних надходжень. Збільшуються власні надходження в структурі загальних надходжень. Нестача коштів покривається за рахунок інших джерел, зокрема коштів із держбюджету.
В процесі дослідження було виявлено, що поширення пільг у сплаті пенсійних внесків суттєво послаблює фінансову базу пенсійної системи. Серед організаційних проблем, які стоять на заваді здійснюваної пенсійної реформи, можна назвати відсутність повного персоніфікованого обліку трудового стажу та зроблених пенсійних внесків. На жаль, наявна матеріально-технічна база Пенсійного фонду ще не дає змоги зробити у повному обсязі. Тому доцільно зробити кроки до її поліпшення.
На нашу думку, важливою проблемою є і недостатня поінформованість суспільства про характер намічуваних змін у пенсійній системі України, через що у населення спостерігається певна недовіра до перетворень у цій сфері.
Для удосконалення управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду було запропоновані наступні заходи:запровадити другий рівень пенсійної системи на основі автозапису всіх, хто працює, за прикладом інших країн, насамперед Польщі;стимулювати розвиток третього рівня пенсійної системи – добровільне недержавне пенсійне забезпечення;запровадити професійну пенсійну систему;завершити модернізацію першого рівня – солідарної системи.
Якнайскоріше запровадження системи ІІ рівня доцільне хоча б тому, що воно стане могутнім стимулом для трансформації системи І рівня, необхідність якої назріла вже давно. При цьому запровадження ІІ рівня має неодмінно супроводжуватися системою заходів щодо компенсації зменшення відрахувань до І рівня та подолання дисбалансу бюджету ПФУ, неприйняття яких може призвести до подальшого погіршення ситуації в солідарній системі.
Для успішного запровадження накопичувальної системи на законодавчому рівні мають бути закріплені такі концептуальні засади:
• організаційно-економічний порядок запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
• суб’єктність сплати пенсійних внесків;
• суб’єктність адміністрування пенсійних внесків; • критерії відмінності НПФ і право вибору;
• механізм збирання пенсійних внесків;
• суб’єктність відбору. Усі вказані засади разом і поодинці прямо впливають на стан економічної безпеки держави:
Вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду передбачає:
• впровадження для виявлення ознак тіньової зайнятості (оплати праці) на базі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) щомісячного моніторингу персоніфікованих даних про заробітну плату, співставлення з її визначеними індикативними показниками та даними про фінансово-економічну діяльність роботодавців тощо;
• забезпечення реагування на виявлені ознаки тінізації заробітної плати та взаємодії Пенсійного фонду у цьому напрямі з органами ДФС, Держпраці, іншими контролюючими та правоохоронними органами згідно із законодавством;
• впровадження обов’язкового підтвердження Пенсійним фондом з реєстру застрахованих осіб даних про факт роботи та заробітну плату особи для оформлення соціальної допомоги, пільг, банківських кредитів, операцій з нерухомістю тощо з використанням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у вигляді електронної картки з персоніфікованими ознаками з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;
• підготовку та внесення пропозицій Мінсоцполітики щодо створення з державною службою зайнятості на базі реєстру застрахованих осіб обов’язкової для роботодавців і працівників електронної централізованої системи реєстрації та обліку трудових відносин, у тому числі щодо заміни паперових трудових книжок, з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;
• інформування застрахованих осіб про набуті соціальні права та перспективи їх звуження внаслідок тінізації;
• створення системи інформаційної, функціональної взаємодії Пенсійного фонду з органами ДФС та правоохоронними органами щодо виявлення порушень соціальних прав застрахованих осіб;
• створення механізму доступу роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до персональних даних громадян у реєстрі застрахованих осіб та інших інформаційних системах Пенсійного фонду з метою їх використання для обслуговування громадян (за їх згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних);
• створення умов для впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, зокрема професійних пенсійних програм.
Таким чином, впровадження вищенаведених заходів дасть можливість створити дієву систему оперативного управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду, забезпечить її гнучкість та стійкість в процесах забезпечення видатків солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
________________
Науковий керівник: Юхновська Юлія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter