Сучасне економічне середовище є швидкозмінним, має значну кількість ризиків та загроз. Це особливо стосується економіки України, яка потерпає від наслідків фінансово-економічної кризи та військової агресії. Відтак українські підприємства перебувають у надзвичайно несприятливих умовах, що суттєво вплинуло на результати їх діяльності та на вразливість до деструктивних впливів. Сталість функціонування підприємств постійно перебуває під загрозою, що визначає необхідність та актуальність забезпечення їх економічної безпеки.
Питанням управління підприємствами із спрямуванням до забезпечення їх економічної безпеки присвячена значна кількість праць українських науковців (наприклад праці О. М. Анісімової [1], Д. Д. Буркальцевої [2], З. Б. Живко [3], С. М. Ілляшенка [4], О. А. Кириченко, М. П. Денисенка, В. С. Сідака [5], Є. І. Овчаренка [6], Р. М. Скриньковського [7], А. М. Ткаченка, О. Л. Резнікова [8] тощо). У більшості праць зазначається існування проблем із здійсненням кількісної оцінки її рівня. Використання системи показників – критеріїв, які відображають кількісний вимір рівня економічної й фінансової безпеки підприємства, на практиці дає змогу завчасно сигналізувати про небезпеку його зниження, виникнення загроз розвитку підприємства, а також своєчасно вживати заходи, спрямовані на їх попередження.
Існування критеріїв оцінки рівня економічної безпеки пов’язане з необхідністю об’єктувати суб’єктивні принципи управління [1, с. 15]. Особливо вибір критеріїв є важливим при використанні функціонального підходу, що характеризується широтою сприйняття самої сутності економічної безпеки. Водночас вибір критеріїв оцінки рівня безпеки також залежить і від можливості суб’єктивної інтерпретації.
Одним із найбільш вагомих завдань в оцінюванні рівня економічної безпеки є виникнення розбіжності в результатах оцінювання за різними методиками. Сукупність критеріїв рівня економічної безпеки є різною для різних методик, їх значущість різні науковці також визначають неоднаково. В результаті при використанні різних методик отримуємо різні оцінки рівня безпеки не тільки кількісно, а й якісно. Це тим більше стосується використання інтегральних показників рівня безпеки, коли на результати оцінки впливає не тільки перелік показників, що приймають до уваги, а й спосіб їх поєднання у єдиний показник. Оцінювання рівня економічної безпеки одного й того ж самого підприємства із врахуванням одних і тих самих показників, але за різних способів їх інтеграції, часто дає різні якісні висновки (високий, низький, середній рівень безпеки) для різних часових інтервалів. Тому постає питання не стільки визначення рівня економічної безпеки, скільки інтерпретації отриманих кількісних параметрів.
Цікавим способом поєднання різних кількісних оцінок економічної безпеки є розуміння результатів як місця знаходження підприємства в n-мірній системі координат, де кожен вимір представляє собою результат її певної інтегральної оцінки. Подібний підхід використано В. В. Буркальцевою при обґрунтуванні векторів розвитку підприємства в умовах загроз і ризиків економічній безпеці [2]. Найкраще зазначений методичний підхід візуалізується через трьоскладову інтегральну оцінку рівня економічної безпеки (рис. 1).
Нехай необхідно порівняти рівень економічної безпеки підприємства у двох станах: поточному (точка P1) та потенційному (точка P2), якого підприємство набуде після прийняття певних управлінських рішень. Тоді зміна позиції P1 на позицію P2 буде являти собою певний вектор |p|.
Координати позицій розгортаються за осями I1, I2, I3, кожна з яких відображає результати інтегральної оцінки рівня економічної безпеки за різними методиками. Траєкторія руху економічної безпеки підприємства співпадатиме з вектором |p|, а його величина обчислюватиметься за координатами точок P1(I11,I21,I31) та P2(I12, I22, I32) за формулою:
Використання подібного методичного підходу дає змогу використати для оцінки різнорідні методики інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства, не акумулюючи подібні компоненти оцінок і не знижуючи значущість тих компонентів, які є унікальними в кожній з методик.
Таким чином, багатовимірне сприйняття результатів інтегральної оцінки рівня економічної безпеки полегшує можливості їх інтерпретації та використання при обґрунтуванні управлінських рішень.
Список використаних джерел:
1. Анісімова О. М. Інвестиційна безпека підприємства в контексті економічної безпеки: сутність, зміст, оцінка і система управління // О. М. Анісімова, О. С. Картечева // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: зб. наук. праць: у 2-х вип. ; ПДТУ. – Маріуполь, 2012. – Вип. 1. – Т. 2. – С. 293-297 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eir.pstu.edu/handle/123456789/5545.
2. Буркальцева Д. Д. Модель взаємодії векторів розвитку та загроз економічній безпеці / Д. Д. Буркальцева// Формування ринкових відносин в Україні. − 2014. − № 9 (136). − С. 110-114.
3. Живко З. Б. Економічна безпека підприємства: сутність, механізми забезпечення, управління : [монографія] / З. Б. Живко. − Львів: «Ліга-Прес», 2012. – 256 с.
4. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3(21) – С. 12-19.
5. Кириченко О. А. Економічна безпека суб’єктів господарської діяльності в умовах глобальної фінансової кризи: монографія / за ред. О. А. Кириченко, М. П. Денисенка, В. С. Сідака. – К.: КРОК, 2011. – 412 с.
6. Овчаренко Є. І. Система економічної безпеки підприємства: формування та цілепокладання: [монографія] / Є. І. Овчаренко. − Лисичанськ: «КИТ-Л», 2015. – 483 с.
7. Скриньковський Р. М. Економічна безпека підприємства: сутність, класифікація та система діагностики/ Р. М. Скриньковський// Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. − №3. – С. 414-418.
8. Ткаченко А.М. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства / А. М. Ткаченко, О. Л. Резніков // Вісник економічної науки України. – 2010. – № 1(17). – С. 101-106 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/45475.
________________
Научний керівник: Шевяков Олексій Володимирович, доктор психологічних наук, професор, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
|