Економічні перетворення в Україні практично відкрили її світовому співтовариству. Ринкова економіка створює значні можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності(ЗЕД). Договірна форма є одним із найпоширеніших інструментів, за допомогою якого опосередковується така діяльність. Тому сьогодні актуальними є питання, безпосередньо пов’язані з укладанням різноманітних зовнішньоекономічних договорів та регулювання з боку держави ЗЕД.
Реалізація зовнішньоекономічних договорів характеризується високим ступенем ризику, що є однією з найголовніших ознак ЗЕД. Однак засоби нейтралізації такого ризику під час державної монополії на ЗЕД не були на достатньому рівні розроблені та не отримали відповідного нормативного закріплення. Сьогодні вітчизняне законодавство має численні прогалини в регулюванні відносин, пов’язаних із ЗЕД, що заповнюються дуже повільно.
ЗЕД є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами [1, С.8]. Під поняттям зовнішньоекономічного договору розуміють матеріально оформлену угоду двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.
Суб’єкти ЗЕД мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні контракти, крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. У понятті зовнішньоекономічного контракту вказується, що він є “матеріально-оформленою угодою”.
Письмова форма є також важливою в тому плані, що додатково розширює можливості зовнішньоекономічного договору. Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладення. Так, якщо угода була укладена за правом іноземної держави у формі, яка не передбачена законодавством України, то даний договір не може бути визнаний недійсним.
Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України. Але, інколи, при укладенні зовнішньоекономічного договору стикаються дві чи більше різних правових національних моделей. Важливу роль при укладенні зовнішньоекономічного договору відіграє те, законодавство якої країни повинно бути застосовано в тих чи інших випадках.
Регулювання ЗЕД в Україні знаходиться на етапі розвитку [2,С.321], бо наша країна є відносно молодою у порівнняні з іншими, і тому має низку проблем, що терміново потребують розвʼязання, в економіці. Але в цей же час у нас є певні особливості, які відрізняють нашу державу від інших – це, наприклад, досить високі ставки на мито серед країн Європи. Необхідно захищати внутрішній ринок від напливу імпортних товарів, але водночас робити все, щоб країна займала провідні позиції у світі з експортування вітчизняних товарів. Україні слід впровадити передовий зарубіжний досвід регулювання ЗЕД в практику господарювання.
Список використаних джерел:
1. Голубєва В.О. Міжнародно-правове регулювання зовнішньоторговельної діяльності та національне законодавство України (нетарифний аспект): Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.11/ В.О.Голубєва; Нац. юрид. акад. Украни ім. Я.Мудрого. –Х., 2004. –19с.
2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дахно І.І., Барановська В.М., Бовтрук Ю.А. та ін.; За ред. І.І.Дахна. –К.: Центр учбової літератури, 2009. –472с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter