Україна має порівняно розвинуту транспортну мережу. Транспортний комплекс України – це сукупність усіх видів транспорту, об'єднаних між собою транспортними вузлами. До найбільших транспортних вузлів України належать Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Запоріжжя. Великими річковими портами є Київ, Запоріжжя, Херсон, Маріуполь, Керч. Аеропортами міжнародного значення є Київ, Сімферополь, Одеса, Донецьк. З-поміж автомобільних магістралей виділяються Київ – Москва, Київ – Санкт-Петербург, Київ – Львів, Київ – Брест (Білорусь), Київ – Дніпропетровськ.
Залізничний транспорт використовується для перевезення будівельних матеріалів, вугілля, залізної руди, металу, машин, нафти, добрив, зерна. Велика його роль у перевезенні пасажирів.
Автомобільний транспорт має більшу (порівняно із залізничним) собівартість перевезень, проте з успіхом використовується для доставки вантажів на короткі відстані. Має переваги у швидкості, забезпечує доставку вантажів у місце, визначене замовником.
Морський транспорт відіграє важливу роль в експортно-імпортних операціях. Він дешевший за попередні види транспорту.
Річковий транспорт взаємодіє з морським і залізничним. Основні види вантажів – цемент, пісок, руда, вугілля, металобрухт, зерно.
Повітряний транспорт використовують для перевезення пасажирів на великі відстані та вантажів, що швидко псуються. Його перевага – швидкість, недолік – висока собівартість.
Україна володіє розвиненою інфраструктурою залізничного та водного транспорту. За довжиною мережі залізниць Україна посідає друге місце у Європі (21,7 тис. кілометрів залізниць), у Чорноморському, Азовському та Дунайському басейнах розташовано 18 морських торговельних портівЧастка транспортного сектору у валовому внутрішньому продукті України станом на 01.01.2018 р. становила 7,5 %.
У 2018 р. вантажооборот підприємств транспорту становив 3331856,2 млн. ткм, або 96,7 % від обсягу 2017 р. (таб. 1).
Офіційні статистичні дані показують початку року, за період січня-квітня 2019 року вантажооборот підприємств транспорту становив 110,2 млрд т км, або 102,8% від обсягу січня-квітня 2018 року.
За 2018 р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 104446,0 млн. пас. км, що становить 105,1 % від обсягу 2017 р (таб. 2).
Як зазначає Держстат, у січні-квітні 2019 року усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 32,6 млрд пас. км, що становить 105,1% від обсягу січня-квітня 2018 року
За останній звітний рік:
- у міжміському сполученні автомобільним транспортом (автобуси) перевезено 148 млн. пасажирів із 225 млн., тролейбусами 6 млн.
- у приміському сполученні автомобільним транспортом (автобуси) перевезено 621 млн. пасажирів із 990 млн.
- у міському сполученні перевезено 5407 млн. пасажирів з них:
1. автомобільним транспортом (автобуси) 2575 млн.;
2. тролейбусами 1300 млн.;
3. трамваями 757 млн.;
4. метрополітеном 775 млн.
На даний час розвиток інфраструктури, сервісного обслуговування, а також загального економічного та технічного стану транспортної галузі нашої країни знаходиться ще на досить низькому рівні. Внаслідок недосконалості нормативно-правової бази, недостатніх інвестицій до транспортно-дорожнього комплексу збільшується зношеність технічних засобів, погіршується їх структура, не дотримується належна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Це призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, особливо в умовах жорсткої конкуренції, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.
Висновок: В цілому формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефективного державного регулювання Діяльності транспортних підприємств за такими напрямами: створення ринку транспортних послуг; забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту; активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств. Процес реформування транспортного комплексу України передбачає посилення контролю з боку держави за використанням І антажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон'юнктури світового фрахтового ринку.
Список використаних джерел:
1. Гаврилюк О. Проблеми та перспективи розвитку транспорту України // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - № 5. - C. 18-21
2. Гончаренко В. Проблеми і шляхи реформування транспортного сектору економіки // Голос України. - 2006. - 6 грудня. - C. 13
3. Гончаренко В. Чи буде єдиною транспортна система України // Голос України. - 2004. - 17 червня. - C. 9
4. Гуріна М. Транспортна система України // Вісник податкової служби України. - 2002. - № 42. - C. 46-50
5. Гуревич О. Міжнародні транспортні коридори: шляхи в майбутнє // Україна і світ сьогодні. - 1999. - № 48. - C. 6-7
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter