Діяльність приватних підприємств є основою економіки України та її
перспективним розвитком. Результати діяльності таких підприємств будуть більш ефективними при створенні в суспільстві та державі сприятливого середовища для їх функціонування та прогресу. Таке середовище має виражатися у всебічній підтримці розвитку приватних підприємств на національному рівні, формуванні позитивного ставлення до нього в суспільстві, впровадженні високого рівня підприємницької культури, а також стабільності економічної та правової системи.
Теоретичні, методичні та прикладні аспекти діяльності приватних підприємств отримали значний розвиток у працях П.Саблука, П.Гайдуцького, В.Сизоненко, С.Соболь, Н.Михалюка, Н.Корчака та інших. Незважаючи на розробку низки теоретичних і практичних положень щодо діяльності приватних підприємств, проблеми та перспективи їх розвитку недостатньо розкриті та потребують подальшого вивчення.
Підприємство являється самостійним суб'єктом господарювання, який створюється компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншим суб'єктом для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничих, науково-дослідних, торговельних, інших видів господарської діяльності [2]. Приватні підприємства є однією з найпоширеніших форм юридичних осіб не лише в нашій країні, а й у всьому світі [3, с.39]. Приватні підприємства, як і будь-які інші види підприємств, мають як переваги так і недоліки.
До переваг приватних підприємств належать: мінімальні законодавчі вимоги до його реєстрації та діяльності, розмежування між відповідальністю приватного підприємства і відповідальністю його учасників, можливість здійснення одноосібного керівництва та управління такою юридичною особою, відсутність вимог до мінімального статутного капіталу, в певних випадках – можливість залучення сторонніх інвесторів і використання деяких законодавчих переваг [4]. Мотивацією та перспективою для відкриття приватних підприємств є складена статистика індикаторів економічних настроїв різних сфер за останні два роки представлені в таблиці 1.
До недоліків у діяльності приватних підприємств належать: поверхневість правового регулювання, неврегульованість в законодавчому аспекті проблем розвитку приватних підприємств, відсутність достатніх роз'яснювальних джерел судової практики про надзвичайні події та інші недоліки [4]. Наведені недоліки призводять до нестабільних перспектив для підприємницького бізнесу. Наведемо показники статистики демографії підприємств. Частка народжених підприємств у 2013 році становила 9,1%, а померлих – 6,6%; у 2014 році частка народжених підприємств – 8,8%, яка стала меншою за померлих – 12,0%; у 2015 частки були ідентичними – 7,7%, а в 2016 років, частка народжених значно випередила померлі підприємства – 10,4% та 5,9%. Хоч у 2016 році народжених підприємств стало більше, проблема нестабільності та значної кількості закритих підприємств залишається на теперішній час.
Найважливішими факторами, які впливають на діяльність та розвиток приватних підприємств є: політична ситуація в суспільстві; стан економіки країни; політика держави в області економіки; заходи підтримки малого бізнесу; правове забезпечення малого бізнесу; податкова політика; фінансово-кредитна політика; рівень життя населення; цивілізованість підприємництва [5, с. 112].
Сучасне функціонування приватних підприємств в Україні характеризується значними проблемами, зокрема: недостатністю реальної підтримки з боку держави підприємницької ініціативи та розвитку; звуженням інвестиційної бази; недосконалістю законодавства України тощо. Усе це спонукає до активізації дослідницького розвитку теоретичних основ і практичного інструментарію вдосконалення модельних механізмів забезпечення економічної безпеки приватних підприємств. [1, с.61].
Розвиток приватних підприємств сприяє:
− створенню нових робочих місць;
− впровадженню нових товарів і послуг на ринку;
− задоволенню потреб великих підприємств;
− забезпеченню населення спеціалізованими товарами та послугами.
Отож одним з головних завдань економіки України для забезпечення позитивних факторів розвитку приватних підприємств є активізація іноземних інвестицій. Варто дослідити та розглянути проблему цього питання.
Згідно з показниками, результати не прогресують, і багато країн відмовляються від прямих інвестицій в Україну. Завдання полягає не лише в активному пошуку нових, а також у збереженні наявних іноземних інвесторів. Для розширення інвестиційних зв'язків Україна демонструє певні фактори: географічне розташування на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією; досить дешева та кваліфікована робоча сила; науковий потенціал та інше.
Основні країни інвестори: Кіпр, Нідерланди, Велика Британія та Німеччина.
Основні галузі, які сприяють розвитку інвестиційних операцій: промисловість, оптова та роздрібна торгівля, операції з нерухомим майном.
Регіони за популярністю: Київ, Дніпропетровська область, Київська область, Донецька область, Одеська область, а останнє місце займає Чернівецька область.
На жаль, ситуація іноземного інвестування в Україні не просто не прогресує, але й не в стані існувати самостійно, без боргового фінансування.
Статистика показує, що найбільш активними роками були 2013 та 2014, зазвичай на початку року сума більша ніж в кінці.
Для покращення стану потрібно розробити нову програму для зміцнення та залучення іноземних капіталів. Головними причинами та недоліками інвестиційного стану держави є: корупція та проблемна судова система. Варто зазначити, що офшорні інвестиції витісняють з української економіки капітал розвинених країн. Також потрібно переглянути процес проходження митного оформлення та часті зміни законодавства. Тільки в такому випадку країна зможе стати потенційно привабливою для інвесторів.
Таким чином, роль приватних підприємств у світовій економіці величезна як з точки зору внеску у ВВП і в процесі створення нових робочих місць, так і з точки зору підвищення конкурентоспроможності національної економіки й впровадження нових технологій.
Стабільний сектор малого та середнього бізнесу здатний збільшити зростання рівня і якості життя будь-якої країни.
Список використаних джерел:
1.Блакита Г.В. Економічна безпека приватних підприємств / Г.В. Блакита // Економіка України. – 2018. - №9 (682). – С. 60-73
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV// Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – С. 303.
3. Михалюк Н. Розвиток приватних підприємств в умовах структурних перебудов АПК / Н. Михалюк // Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер : Економіка АПК. - 2013. - № 20(1). - С. 38-42
4. Москаленко А. Організаційно-правові форми підприємств [Електронний ресурс]. / А. Москаленко // Режим доступу: https://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/stvorennya_biznesu/statti/organizatsiyno_pravovi_formi_pidpriemstv
5. Мысин А. Основы управления малым бизнесом в сфере парикмахерских услуг». «Рипол Классик», 2008 г. – 256 с.
6. (Державна служба статистики України: сайт URL: http://www.ukrstat.gov.ua/).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter