Сьогодні спрощена система оподаткування, обліку та звітності є основним інструментом підтримки малого бізнесу в Україні. За роки існування в Україні спрощеної системи оподаткування продемонструвала свою важливість не лише як фіскальний інструмент, а також як засіб збереження соціальної стабільності і стимул розвитку підприємництва. Переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування є предметом активного обговорення в контексті підготовки податкової реформи, що визначена як один із пріоритетних напрямків економічного реформування в країні.
Спрощена система оподаткування значно легша з точки зору ведення бухгалтерського обліку, хоча має низку обмежень. Зокрема існує список дозволених для цієї системи оподаткування видів діяльності, обмеження допустимого обсягу доходу і кількості найманих працівників [2].
Спрощена система оподаткування проявляється у сплаті єдиного податку. Єдиний податок – це місцевий податок, який сплачують фізичні особи – підприємці та юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Цей податок передбачає також спрощений облік доходів і витрат, а також заміщає собою сплату і розрахунок певної кількості обов’язкових податків і зборів, які сплачуються в Україні (п. 297.1 ПКУ), зокрема: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої-третьої груп (фізичної особи); податок на додану вартість з операцій із постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (крім платників третьої групи за ставкою 3%, а також платників четвертої групи); податок на майно в частині земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками першої-третьої груп у господарській діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи. Водночас платники єдиного податку на загальних підставах є платниками таких податків, платежів та зборів, як екологічний податок, рентна плата (у частині плати за спеціальне використання води, плати за користування надрами, спеціальне використання лісових ресурсів, користування радіочастотним ресурсом України) [3].
В Україні є 4 групи платників єдиного податку, яких класифікують на основі відповідних критеріїв (п. 4 ст. 291 ПКУ) (табл. 1).
Практичне застосування спрощеної системи оподаткування, як зазначають науковці і практики, має деякі проблемні місця, що потребує подальшого її вдосконалення та прийняття відповідних змін на законодавчому рівні.
Перебування представників малого та середнього бізнесу на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності має низку переваг, однак поряд із цим присутні й суттєві недоліки, які часто супроводжуються протестними настроями, що може нести загрозу існуванню спрощеної системи взагалі [5, с. 143].
Основними недоліками та проблемними місцями спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є:
- обмежений обсяг виручки, який дозволяється за цією системою;
- неврахування доходу під час сплати квартального авансу фізичної особи – платника третьої групи за звітний період [1].
У контексті останніх нововведень у податковому законодавстві можна визначити напрями вдосконалення спрощеної системи оподаткування та підтримки малого бізнесу, зокрема:
1) збільшення граничного обсягу виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг суб’єктів малого бізнесу;
2) посилення відповідальності платників єдиного податку за використання праці найманих працівників без оформлення трудового договору;
3) запровадження окремої програми пільгового кредитування для малого бізнесу;
4) створення консультаційних центрів для надання професійних консультацій щодо специфіки та переваг застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з моменту започаткування власної справи до здійснення прибуткової підприємницької діяльності [6].
Отже, спрощена система оподаткування, з одного боку, дозволяє розвиватися малому бізнесу, а з іншого — стала інструментом маніпуляцій при сплаті податків.
Запропонована єдина модель спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого бізнесу забезпечує рівність організаційно-правових форм підприємництва, передбачає можливість послідовного переходу від одного рівня до системи іншого при зміні показників відповідності, створює об’єктивні умови, при яких рівень податкової навантаження чітко відповідає можливостям суб’єкта господарювання сплатити податки. При цьому зберігається мотивація підприємців до легалізації діяльності і мотивація місцевих органів влади до створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу.
Список використаних джерел:
1. Кміть В.М. Переваги та недоліки функціонування спрощеної системи оподаткування в Україні / В.М. Кміть, М.Б. Судомир // Інноваційна економіка. – 2013. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com. ua/pdf/10_2015/56.pdf.
2. Пиріжок С.Є. Переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого бізнесу: обліковий вимір / С.Є. Пиріжок, Л.Г. Олійник // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2015. – № 3. – С. 240–256.
3. Податковий кодекс [Електронний ресурс] // № 2146-VIII від 07.09.2017 – Режим доступу до ресурсу: http://sfs.gov.ua/nk/.
4. Спрощена система оподаткування в Україні: оцінка в контексті сучасних реалій [Електронний ресурс] // Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ier.com.ua/files/publications/Books/SSO_IER.pdf.
5. Харчук Ю.Ю. Перспективи розвитку суб’єктів господарювання малого бізнесу України в контексті нововведень у спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності /Ю.Ю. Харчук, А.І. Танчин // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка». – 2016. – № 1(29). – С. 140–145.
6. Чепець О.Г. Напрями реформування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності / О.Г. Чепець // Ефективна економіка. – 2014. – № 10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3461.
________________
Науковий керівник: Сташенко Юлія Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter