Українські установи, організації з кожним роком беруть все активнішу участь у програмі «Горизонт 2020». Починаючи з 2014 року і на початок 2019 року для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», було передбачено фінансування у сумі 17,2 млн євро для 90 проектів, 9 з них координуються українськими організаціями. За цей час 1190 українських установ та організацій підготували та подали на розгляд 915 проектних пропозицій. Загальна вартість проектів, у яких беруть участь українські організації – 465,85 млн. євро [1].
Програма «Горизонт 2020» відкриває нові можливості для України: мобільність в цілях навчання – стипендії за напрямком Марії Склодовської-Кюрі, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, інноваційні гранти для підтримки наукового супроводження проектів.
З 2015 року, коли Україна стала асоційованим членом Горизонту 2020, наші розробники отримали можливість брати участь у конкурсі для малого та середнього бізнесу (Small and Medium-sized Enterprises Instrument) – SME Instrument. Перша фаза конкурсу передбачає отримання заявниками до 50 тис євро для розвитку бізнес-плану. У другій фазі – розробники можуть претендувати на отримання понад 1 млн. євро для реалізації плану і комерціалізації розробки. Наразі учасниками першої фази SME Instrument є 10 українських організацій, а другої – 2. [3]. Українські проекти вже отримали близько 2 млн. євро грантів для реалізації великих бізнес-стартапів у межах програми ЄС Горизонт 2020.
Україна добре інтегрована в «Горизонт 2020». На кінець травня 2019 року 189 українських організацій беруть участь у 139 проектах програми Горизонт 2020. Загалом українські учасники вже отримали 22,2 млн євро на свої проекти. Міністерство науки та освіти України подаватиме заявку на асоційовану участь в наступній рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Horizon Europe», розрахованій на 2021-2027 роки. Її бюджет може становити до 100 млрд євро [3].
Програма «Євростудент». У жовтні 2015 року Україна приєдналася до шостого циклу дослідницької програми «Євростудент VI», ідея якої полягає в організації довгострокових соціологічних досліджень шляхом опитування та здійснення контент-аналізу щодо соціально-економічних умов навчання в Європі, забезпеченні регулярного моніторингу відмінностей у системах освіти та пошуку оптимальних рішень з усунення перешкод для формування єдиного європейського простору освіти [2].
Програма «Креативна Європа» («Creative Europa»). Співпраця у сфері культури передбачає тісніше співробітництво між Україною та ЄС з метою покращення взаєморозуміння та розширення культурних обмінів, а також мобільності об’єктів мистецтва та митців. Пріоритети програми «Креативна Європа»:
- міжнародна мобільність;
- розширення аудиторії;
- нові бізнес-моделі;
- перехід до використання цифрових технологій;
- тренінги та освіта;
- культурна спадщина;
- мігранти та біженці [2].
З 2017 року Україна приймає активну участь у Програмі ЄС «Креативна Європа». У 2017 році Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні за підтримки Мінкультури проведено близько 70 заходів; розроблено проект веб-ресурсу бази даних українських культурних і креативних індустрій; проведена робота щодо налагодження співпраці з партнерами в Україні. Проекти європейського співробітництва, відібрані для надання підтримки в рамках програми «Креативна Європа»: «Polyphony», фестиваль «Brave Kids», арт-резиденція «Територія натхнення», Проект видавництва «Астролябія», Tbilisi Architecture Biennial – «Buildings are Not Enough», «Colab Quarter», Emergence: Living Heritage/Reframing Memory, Програма мобільності для митців та спеціалістів у сфері культури «i-Portunus» [2]. Усі проекти передбачають залучення до них молоді.
З 2017 року Міністерству освіти і науки вдалося зробити важливі кроки для реформування науки. Зокрема, створено Національну раду з питань розвитку науки і технологій та Національний фонд досліджень. Одним із найважливіших пріоритетів Міністерства освіти і науки за останні роки було збільшення підтримки молодих науковців та університетської науки. Підтримка молодих вчених зросла з 0,5% від загального фінансування науки до 1,5%, запроваджуються механізми базового фінансування науки в університетах, фінансування науки з 2018 року і до 2019 зросло на 77 % [1].
Список використаної літератури
1. Реформа науки потребує ще багато роботи, однак, уже запущено нацраду та нацфонд досліджень, зросла підтримка молодих вчених, змінюються підходи до фінансування. 16 травня 2019 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/reforma-nauki-potrebuye-she-bagato-roboti-odnak-uzhe-zapusheno-nacradu-ta-nacfond-doslidzhen-zrosla-pidtrimka-molodih-vchenih-zminyuyutsya-pidhodi-do-finansuvannya-liliya-grinevich
2. Сайт Національного бюро програми ЄС "Креативна Європа" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://creativeeurope.in.ua/
3. Україна має амбіції 2021-го стати асоційованим членом «HORIZON EUROPE» 30 січня 2019 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayina-maye-ambiciyi-2021-go-stati-asocijovanim-chlenom-horizon-europe-do-kincya-roku-mi-podamo-zayavku-zastupnik-ministra-maksim-striha
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter