В умовах ринкової економіки завжди актуальною є потреба пошуку шляхів удосконалення виробничої діяльності підприємства. Одним із механізмів підвищення ефективності управління даним процесом єпідбіртакої сукупності методів, якою забезпечуватиметься цілісність процесу моделювання та аналізу виробничих процесів підприємства.
Зазначимо, що моделювання виробництва – це процес упорядкування, координації й оптимізації у просторі й часі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, освоєння та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.
При цьому, під бізнес-моделлю розуміють формалізований (графічний, табличний, текстовий, символьний) опис бізнес-процесів, що відображає реально існуючу або передбачувану діяльність підприємства [2].
Завдяки моделюванню бізнес-процесів можна проаналізувати не тільки, як працює підприємство в цілому, як воно взаємодіє із зовнішніми організаціями, замовниками та постачальниками, а й як організована діяльність на кожному окремо взятому робочому місці.
Питанням визначення сутності бізнес-процесів та методів їх моделювання присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів: Хаммера М., Чампі Д., Ойхмана Е.Г., Шеєра А., Брімсона Д., Андерсена Б., Робсона М., Уллаха Ф., Єліферова В.Г., Рєпіна В.В., Криворучко О.Н., Кондратьєва В.В., Чаадаєва В.К., Ільїна В. та ін. Не дивлячись на велику кількість напрацювань, що стосуютьсявизначення сутності та моделювання виробничих процесів, данатема є завжди актуальною і дає багато можливостей для подальших досліджень, що детермінуютьсявпровадженням інформаційних технологій у виробничу діяльність підприємства, інноваційних підходів до управління бізнес-процесами тощо.
Одним з найважливіших інструментів обґрунтування виробничої програми є оптимізаційні розрахунки, які здійснюються на основі економіко-математичних методів. Оптимізація плану виробництва в даний час відноситься до найважливіших напрямів мобілізації внутрішніх резервів підприємства. У зв'язку з цим постає необхідність розробки методичних рекомендацій, що містять сучасні вимоги до побудови економіко-математичної моделі оптимальної виробничої програми, підготовки масиву початкової інформації, вибору комп'ютерних програм, здійсненню розрахунків на ЕОМ і економічній інтерпретації отриманих результатів.
Використовується кілька різних методів, основою яких є як структурний, так і об’єктно-орієнтовний підходи до моделювання. Цей розподіл методів на структурні і об'єктні є досить умовним, оскільки найбільш розвинені методи використовують елементи обох підходів. До числа найпоширеніших методів відносяться: метод функціонального моделювання SADT (IDEF0); метод моделювання процесів IDEF3; моделювання потоків даних DFD; метод ARIS; метод Ericsson-Penker [1].
На сьогоднішній день найвідомішими мовами (нотаціями) графічного моделювання бізнес-процесів є UML, ARIS, IDEF (IDEF0, IDEF3 у програмній інтерпретації BPwin), BPMN. З-поміж цих методів найбільш широко використовується методологія опису бізнес-процесів – стандарт США IDEF.
Слід відмітити, що за допомогою методології сімейства IDEF можна ефективно відображати і аналізувати моделі діяльності широкого спектру складних систем в різних розрізах. До сімейства IDEF відносяться такі стандарти: IDEF0 – методологія функціонального моделювання, яка за допомогою наочної графічної мови представляється у вигляді набору взаємозалежних функцій; IDEF1–методологія моделювання інформаційних потоків усередині системи, що дозволяє відображати і аналізувати їх структуру та взаємозв’язки; IDEF1X – методологія побудови реляційних структур; IDEF2 – методологія динамічного моделювання розвитку систем; IDEF3 – методологія документування процесів, що відбуваються в системі, яка використовується, наприклад, при дослідженні технологічних процесів на підприємствах (за допомогою IDEF3 описуються сценарій та послідовність операцій для кожного процесу); IDEF4 – методологія побудови об’єктно-орієнтованих систем; IDEF5 – методологія дослідження складних систем [1].
Та найголовніше те, що економіко-математичні методи дозволяють отримати висновки не лише стосовно самої моделі, а також відносно визначеного оптимального розв’язку.
Отже, моделювання бізнес-процесів – це математично обґрунтована відповідь практично на всі питання, що стосуються вдосконалення діяльності підприємства та підвищення рівня його конкурентоспроможностів сучасних ринкових умовах господарювання. Керівництво підприємства, що впровадило у себе подібну методологію, буде мати інформацію, яка дозволить самостійно вдосконалювати бізнес-модельпідприємства та прогнозувати його майбутнє.
Список використаної літератури:
1. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.
2. Мінеев Є.І. Моделювання бізнес-процесів [Електронний ресурс] / Мінеев Є.І – Режим доступу до ресурсу: http://zavantag.com/docs/663/index-1248743.html. - Назва з екрану.
3. Хаммер М. Реінжинірінгкорпорации: Манифестреволюции в бизнесе/ Майкл Хаммер, Джеймс Чампи; пер. с англ. Ю.Е.Корнилович. - М,: Манн, Иванов и Фербер, 2006. - 287с.
4. Якобсон А., Буч Г., Рамбо Дж. Унифицированный процесс разработки программного обеспеченияСПб.: Питер, 2002. – 496 с.
____________________________
Науковий керівник: Шевчук Ірина Богданівна, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter