Оптимізація процесу розробки та впровадження інновацій можлива за гнучкої організаційної структури, що є важливою складовою конкурентної політики сучасних компаній.
Сьогодні функціонування багатьох компаній базується на повній інтеграції організаційних форм управління інноваційною діяльністю в традиційні організаційні структури, що стосується вертикальних та горизонтальних зв'язків, системи підпорядкованості та організаційних засад підприємств.
Основним завданням інноваційного менеджменту, як складової стратегічного управління організацією, є постійне оновлення асортименту продукції та послуг; підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності; реалізація стратегії боротьби за лідерство; вдосконалення продукції, яка виготовляється, зняття з виробництва застарілої продукції; використання у виробничій діяльності нових ресурсів і технологій, впровадження нових методів організації виробництва. Успішне вирішення цих завдань забезпечує поступальний, збалансований, ефективний розвиток підприємства, його економічну стійкість. Для цього необхідно забезпечити складання планів і програм інноваційної діяльності, розробку проектів створення нових продуктів, проведення єдиної інноваційної політики в усіх підрозділах організації, консолідацію персоналу на досягнення спільних цілей, створення організаційних форм управління реалізацією інновацій.
Безперервний інноваційний поступ – це стратегічне завдання будь-якого ефективного підприємства. Стабільний запас розробок, нововведень, інновацій може забезпечити цей важливий процес розвитку виробництва і ринку. Тож створення на підприємстві власної структури інноваційного менеджменту є необхідною умовою успішного бізнесу. Необхідними елементами такої структури є: відділ перспективних досліджень та розробок, дослідне виробництво, служба маркетингу.
Будь-яка інновація на початковому етапі спиратиметься на класичний інструментарій удосконалення. Саме управлінські інновації є найбільш дієвим інструментом комплексного впливу на функціонування і розвиток організації. Використання методів оцінки й перерозподілу функцій в бізнес-організаціях забезпечує моделювання різноманіття структурних і процедурних комбінацій. Вирішити ці завдання по-новому стає можливим завдяки становленню і розвитку сучасної теорії менеджменту, яка забезпечує розробників і промоутерів офіційно визнаними можливостями.
Очевидні позитивні результати дає включення завдань щодо прогнозування потреб, формування оцінки функціонального складу та оплати праці працівників організації в комплекс управління персоналом.
Необхідність прогнозування перспектив модернізації та інновації теорії менеджменту має враховувати і специфічні особливості розробки та проведення інновацій, які базуються на менталітеті вітчизняного менеджера. Теорія менеджменту повинна використовувати конструктивні складові його сутності та змісту в реальних вітчизняних умовах. Перспективні напрями, актуалізовані складові та успішні приклади здійснених інновацій переконливо показали не тільки можливість, але і необхідність подальшого розвитку теорії менеджменту. Практика безумовно свідчить, що теорія менеджменту не просто є популярною, а ще і виступає необхідним методологічним фундаментом супроводу формування, функціонування і розвитку всього комплексу процесів сучасної організації.
Список використаних джерел:
1. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. - К.: Кондор, 2008. - 584с.
2. Завадський И.С. Менеджмент: Management. - У 3т. - Т. 1-3-вид., доп. - К.: Вид-во Свроп. ун-ту - 2001. - 542с.
3. Менеджмент в АПК І Ю.Б.Королев, В.Д.Коротнев, Г.Н.Кочетова и др. - М.: Колос С, 2007. - 424с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter