Важливим завданням для керівництва підприємства в процесі управління виробничо-господарською діяльністю є забезпечення конкурентоспроможності та розвитку. Формування конкурентних переваг може здійснюватися шляхом впровадження таких змін: диверсифікація продукції та виробництва, удосконалення якості продукції та виробничих технологій, проведення технологічних та управлінських змін тощо.
Будь-який із зазначених процесів визначає, як правило, динамічний розвиток підприємства, а наслідками їх реалізування є доступ до нових ринків збуту, розширення споживчих сегментів, економія на ресурсах, зміцнення або формування нових корпоративних зв’язків тощо. Передумовою реалізування змін, і, як наслідок, розвитку підприємства є забезпеченість ресурсами, зокрема інвестиційними, а основними інструментами можна вважати виробничо-господарські проекти з відповідними цілями, змістом, бізнес-планом.
З метою визначення особливостей використання інвестиційного портфеля та формування відповідної моделі важливо конкретизувати поняття виробничо-господарських проектів зовнішнього та внутрішнього середовища інвестування, які здійснюються з метою збільшення прибутку або забезпечення перспективи розвитку.
Можна припустити, що внутрішнє інвестування в першу чергу пов’язане із внутрішнім середовищем підприємства та може здійснюватися шляхом реалізування відповідних виробничо-господарських проектів, які впливають на зміну факторів внутрішнього середовища. І відповідно, інструментами зовнішнього інвестування є виробничого-господарські проекти, які впливають на зміну певних факторів зовнішнього середовища підприємства.
Доцільно визначити основні цілі реалізування та відповідно фінансування тих чи інших проектів, які можна характеризувати як цілі використання інвестиційного портфеля підприємства. Проте, враховуючи важливість забезпечення розвитку підприємства як у поточному періоді, так і у перспективі, відзначимо, що в контексті використання інвестиційного портфеля підприємства важливим є не лише кількісний, але і якісний аспект цільового спрямування [49, с. 92-93; 141, с. 12]:
1) отримання прибутку від інвестиційної діяльності (отримання доходу від розміщення вільних коштів);
2) отримання управлінських вигод (підтримка або розвиток корпоративних відносин, отримання частки в статутному капіталі іншого підприємства, отримання права управління іншим підприємством тощо).
Таким чином, можна зазначити, що такий методи використання інвестиційного портфеля підприємства дасть змогу розподілити наявний обсяг інвестиційних ресурсів за найбільш ефективними для підприємства проектами. Крім того, запропонований метод дозволяє не лише проаналізувати первинні характеристики потенційних проектів, але спроектувати яким буде їх вплив на рівень розвитку підприємства. Таким чином інвестиційні ресурси, структура яких буде визначена на етапі формування інвестиційного портфеля буде розподілена оптимальним чином на етапі використання.
Література:
1. Інвестування [Текст] / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда / Під заг. ред. д-ра екон. наук., проф. В.М. Гриньової. – 2-ге вид. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 404 с.
2. Федоренко В. Г. Інвестознавство [Текст] / В. Г. Федоренко. – К.: МАУП, 2004. – 480 с.
________________________
Науковий керівник: Марценюк Олена Василівна, Вінницький національний аграрний університет
|