Заощадження домашніх господарств є важливим джерелом фінансових ресурсів, що можуть бути використані для зростання вітчизняної економіки. Заощадження фізичних осіб через механізм фінансового ринку сприятимуть задоволенню потреб господарюючих суб’єктів у позикових коштах та формуванні власного капіталу, а державі фінансувати капітальні та поточні видатки, покривати дефіцит державного та місцевого бюджетів. Перетворення заощаджень в інвестиції дозволить фізичним особам отримувати додаткові доходи, що буде сприяти зростанню споживчого попиту та підвищенню якості життя [1]. Таким чином, від ефективності використання заощаджень населення залежить економічний розвиток та добробут суспільства в цілому.
Інвестиційна функція заощаджень фізичних осіб в сучасній ринковій економіці об'єктивно вимагають більш повної трансформації накопичень домашніх господарств в інвестиційні ресурси. Заощадження населення потрапляють в реальну економіку України в основному через банківські депозити та будівництво житла. Однією з причин цього є недостатній рівень розвитку фінансової системи України, особливо фінансових посередників, які дозволяють ефективно трансформувати заощадження фізичних осіб в довгострокові інвестиційні ресурси. Це стосується інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів. Важливе значення має також відсутність довіри населення до фінансових посередників.
На сьогодні провідну роль в акумуляції заощаджень населення відіграють банки [2]. Банківські депозити не потребують особливих фінансових знань, розглядаються як найменш ризиковий інструмент завдяки існуванню Фонду гарантування вкладів фізичних осіб., через який може бути проведена компенсація вкладу в межах 200 тис грн., а при здійсненні вкладів в державні банки повернення всієї суми гарантується державою [1]. Депозити домашніх господарств, що залучені депозитними корпораціями (крім Національного банку України) станом на липень 2019 року досягли 535 578 млн. грн. [3].
Іншим варіантом розміщення коштів фізичних осіб є використання інститутів спільного інвестування (ІСІ) та недержавних пенсійних фондів (НПФ). Найбільшими інвесторами ІСІ на сьогодні в Україні є юридичні особи, у 1-му кварталі 2019 року частка роздрібних інвесторів-резидентів у вартості чистих активів усіх ІСІ (254 784, 1 млн. грн.) склала 16,2% (або 41 275 млн. грн., що в 13 разів менше суми банківських депозитів) [4].
Незадоволеним залишається стан використання потенціалу НПФ для перетворення заощаджень населення в інвестиції. Так, за даними Нацкомфінпослуг, станом на кінець 1 кварталу 2019 року, сума пенсійних внесків складає всього 2 036,4млн. грн., в тому числі від фізичних осіб надійшло 183,9 млн. грн., або лише 9% від загальної суми внесків. Середній розмір пенсійного внеску в 1 кварталі 2019 року на одного вкладника – юридичну особу – становить 11 613,15 грн., а на одну фізичну особу – 186,88 грн. [5].
Вітчизняний ринок фінансових послуг потребує свого подальшого реформування та розвитку, пошуку нових підходів та інструментів залучення заощаджень в економіку країни, стимулювання інвестиційної активності населення, на що має бути спрямована Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року [6]. Одним з важливих стратегічних напрямків в цьому документі визначено фінансову інклюзію, що передбачає створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам населення з метою стимулювання економічного зростання країни та зменшення соціальної нерівності у суспільстві [7].
Список використаних джерел:
1. Носова Є. Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів в Україні / Є. Носова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2015. – Вип. 2. – С. 73-80. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2015_2_14
2. Мітал О.Г. Заощадження домогосподарств та їх трансформація в інвестиційні ресурси [Електронний ресурс] / О.Г. Мітал // Європейський вектор економічного розвитку. – 2017. – № 1. – С. 70–78. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ever_2017_1_9
3. Депозити, залучені депозитними корпораціями (крім Національного банку України) // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article;jsessionid=A6C880281C49C2797EDFA336FBCF8182?art_id=27843415&showTitle=true
4. УАІБ:Аналітичний огляд діяльності ринку управління активами в Україні за 2-й квартал 2019 року // Українська асоціація інвестиційного бізнесу [сайт]. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/files/articles/2784/99/2.%20Q2%202019_CII_final.pdf
5. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення станом на 31.03.2019 // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.: [сайт]. – Режим доступу: https://nfp.gov.ua/files/OgliadRinkiv/NPF/NPF_I_kv%202019.pdf
6. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/about/refactoring/develop-strategy
7. Фінансова інклюзія – стратегічна ціль НБУ. [Електронний ресурс] //Національний банк України, офіційне Інтернет-представництво // – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=3961976&cat_id=3115908
______________________
Науковий керівник: Гапонюк Микола Анатолійович, кандидат економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter