Одним з основних напрямків досягнення належного економічного розвитку суб’єктів господарювання є забезпечення високої якості товарів і послуг, що виробляються для задоволення потреб споживачів. Система якості являє собою інтегрований механізм управління, призначений для реалізації підприємницьких цілей в області якості та зорієнтований, з одного боку, на оптимізацію всіх видів витрат у цій сфері, а з іншого, на забезпечення ефективного й погодженого функціонування всіх управлінських ланок та окремих виконавців, на яких покладено відповідальність за вирішення задач забезпечення якості.
Якість являє собою сукупність характеристик об'єкта (індивідуально описуваний і розглянутий процес, продукція, організація, система або будь-яка комбінація з них) стосовна до його здатності задовольнити встановлені й передбачувані потреби. Безпосередніми об'єктами управління процесами забезпечення якості стають показники й характеристики якості продукції, фактори й умови, що впливають на їхній рівень, а також процеси формування якості продукції на різних стадіях її життєвого циклу. Суб'єктами управління є різні керівні органи та окремі особи, що функціонують на різних ієрархічних рівнях і реалізуючі управлінські функції керування якістю відповідно до загальноприйнятих функцій і методами управління.
Джерелом виникнення сукупності витрат на забезпечення якості продукції є здійснення процесів забезпечення і гарантування задовільної якості, тобто пов'язані з усіма видами економічної активності підприємства. Оптимізація витрат на забезпечення якості стає, з одного боку, однією з найважливіших задач при формуванні комплексної системи управління витратами, а з іншого – ключовим пріоритетом та важливим критерієм ефективності функціонування системи управління якості.
Складність вирішення зазначеної задачі полягає у тому, що висока якість продукції звичайно закономірно призводить до зростання витрат, а отже, до підвищення цін і скорочення рентабельності економічних операцій. Крім того, виникнення витрат на забезпечення якості пов'язане не тільки безпосередньо з виробництвом продукції, але також і з управлінням цим виробництвом, в т.ч. – із розходами, що формуються у науково-технічній та інноваційній сфері, в основному та допоміжному виробництві, при здійсненні управлінських операцій тощо.
Найбільш доцільними напрямками оптимізації витрат підприємства на забезпечення якості має бути формування зваженої товарної політики (насамперед – при визначенні належного асортиментного набору та оптимальних обсягів виробництва і збуту), посилення уваги до обслуговування споживачів та претензійної роботи, економічне й маркетингове обґрунтування, а також реалізація заходів із удосконалення продукції, яка традиційно виробляється на підприємстві.
Одним із важливіших характеристик та індикаторів, що дозволяють більш-менш точно оцінити стан якості продукції, що виробляється безпосередньо на підприємстві, є аналіз претензійної роботи. Крім того, обов'язковому ретельному аналізу підлягають витрати на брак і його виправлення, які у залежності від новизни продукції необхідно відносити до базових або додаткових. Їхній розмір може істотно коливатися і складатися з витрат на виробництво забракованої надалі продукції при наявності невиправного браку або додатково до цього витрат на його виправлення, якщо брак не остаточний. Витрати на якість можуть включати оплату морального або фізичного збитку, нанесеного споживачу неякісною продукцією. У останньому випадку витрати, пов'язані з якістю продукції, а точніше її відсутністю, можуть бути надто великими.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter