В сучасному економічному просторі спостерігається інтенсивні проникнення фінансові відносин в економічні процеси, що виявляться у більшої насиченості фінансовими ресурсами, підвищенні значущості фінансових механізмів, відокремленості та розростанні фінансових ринків. Проте, процеси фінансіалізації неамбівалентні. Світові та національні соціально-економічні катаклізми змінюють погляди на проблеми функціонування фінансової архітектоніки. Висловлюються погляди про деструктивний вплив фінансової архітектоніки на суспільний розвиток. Глобальна рецесія призвела до уповільнення фінансових процесів [1], що посилює активізацію досліджень впливу фінансових систем на розвиток економічних систем.
Сучасний етап розвитку національної фінансової архітектоніки характеризується значними суперечностями. З однієї сторони, зберігається національно-державна форма її організації, з іншої – обмежуються можливості національної фінансової політики через ріст значущості міжнародних фінансових інструментів, збільшення обсягів міжнародного капіталу та підсилення ролі міжнародних фінансових організацій. Змінюється характер відносин та взаємозв’язків національної фінансової архітектоніки – підвищується її відкритість та взаємозалежність, збільшуються масштаби ланцюгових реакцій, за якими негативні явища розповсюджуються від одних класів фінансових активів, типів фінансових інститутів, сегментів фінансових ринків до інших. Таким чином дослідження ролі фінансової архітектоніки у розвитку економічних систем , а також основних тенденцій її функціонування у сучасному глобальному фінансовому просторі набуває актуальності.
В рамках нашого дослідження, відмітимо, що якість функціонування національної фінансової архітектоніки, головна роль якої полягає у розподілі та перерозподілі фінансового капіталу, як і раніше, розглядається як один із ключових факторів економічного росту та підвищення національного багатства, що підтверджується великою кількістю емпіричних досліджень [2]. Якість функціонування фінансової архітектоніки, в свою чергу, декомпозується на акумуляцію фінансового капіталу, управління ризиками, створення та обмін інформацією, забезпечення контролю за фінансовими активами, зниження трансакційних витрат тощо. В умовах глобалізації конкурентні переваги отримують ті країни, які володіють найбільш ефективною, інклюзивною та глибокою фінансовою архітектонікою.
В основі фінансової архітектоніки базується фінансова система, яка буває декількох типів - фінансові системи, орієнтовані на фондові ринки (умовно «англо-саксонські»), традиційно протиставляються фінансовим системам, які орієнтовані на банки ( «континентальним»). Значні відмінності між даними типами проявляються, як в архітектурі фінансових ринків та інститутів, так й у відносній значимості окремих фінансових механізмів в економічній системі. Зауважимо, що найбільш явно такі відмінності унаочнюються в сфері корпоративних фінансів: в першому випадку основним
методом фінансування суб’єктів господарювання виступає пряме ринкове фінансування, у другому - банківське кредитування.
Походження типів фінансових систем пояснюється з двох альтернативних точок зору. Перша, так звана «структурна», група гіпотез фінансового розвитку передбачає, що тип національної фінансової системи формується під стійким впливом деяких універсальних чинників, в якості яких можуть виступати географічне положення економічної території, прихильність до тієї чи іншої релігії, модель правової системи, розподіл політичних сил в суспільстві тощо. Друга, «еволюційна», - акцентує увагу на історичному контексті та, перш за все, на специфічному поєднанні фінансово-економічних проблем та відповідних інституційних рішень. Крім того, доведено, що із збільшенням національного багатства, фінансові систем більше орієнтуються на фондові ринки.
Найбільш дискусійним питанням структури фінансової системи, є порівняння переваг довгострокового економічного розвитку та суспільного добробуту. Зокрема, є емпіричні підтвердження таких переваг в контексті рівня соціально-економічного розвитку. Так, в умовах дефіциту ефективних ринкових інститутів (слабка захищеність прав власності, незадовільна правова система, низька інформаційна прозорість фінансового ринку та ін.) кращим вважається континентальний тип фінансової системи. Фінансові системи банківського типу є більш стійкими до економічних криз, тоді як системи, орієнтовані на фондовий ринок, краще відновлюються після фінансових шоків. Разом з тим, очевидно, тип фінансової системи не забезпечує для країни абсолютних економічних переваг. Найважливішим драйвером економічного росту є ефективне функціонування національної фінансової системи в цілому незалежно від її структури, тобто фінансової архітектоніки.
На основі проведеного морфологічного аналізу дефініції «фінансова архітектоніка», можна виокремити такі її сутнісні характеристики:
1) наука про принципи утворення єдиного цілісного фінансового простору;
2) взаємозв’язок між елементами фінансової системи;
3) структурування складових фінансової діяльності, яка регулює відтворювальний процесі;
4) система сфер і ланок національної фінансової системи, яка забезпечує розподіл та перерозподіл фінансових ресурсів і капіталу;
5) має властивості оновлення та якісних змін у відповідності до викликів глобалізаційних процесів.
Таким чином, означені вище результати досліджень підтверджують той факт, що фінансові посередники стимулюють економічний розвиток, а особливо, загальну продуктивність праці (total factory productivity). Отже, розвиток економічних систем, технологій, реальних ринків безпосередньо залежить від глибини фінансової архітектоніки країни, тобто від здатності сукупності банківських та небанківських фінансово-кредитних установ (страхових компаній, пенсійних фондів, фінансових компаній, інвестиційних фондів) ефективно розподіляти та перерозподіляти рух фінансового капіталу.
Список використаної літератури:
1. Global financial development report: rethinking the role of the state in finance. - Washington. DC: The World Bank, 2013. - 194 p.
2. Bodie Z., Merton R.C. Design of financial systems: towards a synthesis of function and structure / Z. Bodie, R.C. Merton // Journal of investment management. - 2005. - Vol. 3. №1. - P. 17
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter