Галузь шоу-бізнесу як складова економіки послуг, креативної економіки в останні десятиріччя у всьому світі динамічно розвивається. Світовий ринок розваг та медіа оцінювався у 2017 році у 1,9 трлн дол. США, демонструючи річний приріст у 5% [24]. Дві найбільші медіа-компанії світу Warner Media та Sony Music Entertainment і Sony Pictures отримали понад 31 млрд дол. США та 17 млрд дол. США доходу у 2017 році відповідно [22; 23]. Розмір ринку шоу-бізнесу в Україні у 2018 році оцінювався у 21 млрд грн (рис. 1).
Актуальність розв’язання проблем розвитку вітчизняного ринку сфері шоу-бізнесу обумовлюється його негативним впливом на стан платіжного балансу країни. За даними платіжного балансу України вже щонайменше останніх вісім років сальдо послуг щодо об’єктів прав інтелектуальної власності залишається від’ємним (табл. 1).
За даними аналітичних джерел в Україні у 2018 році зібрано лише 3 млн дол. США винагороди за користування об’єктами авторського права у вигляді роялті [18]. Дана сума є дуже малою як у порівнянні з обсягами загального руху роялті у зовнішньоекономічній діяльності України, так і з обсягами роялті за користування авторськими правами, зібраними у інших країнах. Наприклад, у Польщі за аналогічний період зібрано 90 млн дол. США, а у США 2 млрд дол. США (рис. 2).
Незначний розмір ринку послуг у сфері шоу-бізнесу, від’ємне сальдо торгівлі послугами щодо об’єктів права інтелектуальної власності, а також незначні порівняно з іншими країнами доходи від роялті в Україні є проблемою, адже це свідчить не про відсутність в Україні суб’єктів чи об’єктів авторського права, а про те, що такі об’єкти не комерціалізуються, і відповідно не сприяють зростанню доходів українців. Тому аналіз проблем у даній сфері є актуальним на сьогодні.
Шоу-бізнес України став предметом вивчення багатьох вітчизняних науковців. Є. Суханов, М. Брагінський, Ю. Романець, О. Рузакова, К. Москаленко приділяли увагу систематизації та комплексному вивченню договорів у сфері шоу-бізнесу [15]. Правове регулювання та способи захисту суб’єктів цивільно-правових відносин у сфері шоу-бізнесу описані у роботах П. Калениченко, І. Силонов, І. Жданова, О. Доценко [13]. Крім того, такими українськими науковцями, як Н. Абрамова, С. Бондаренко, Т. Давиденко, О. Ізбаш, досліджувалися роль організацій колективного управління у регулюванні авторських прав в Україні та особливості їх функціонування [14]. Проте проблеми реалізації прав інтелектуальної власності суб’єктами шоу-бізнесу в Україні є недостатньо дослідженими та потребують подальшого аналізу.
Хоча способи реалізації прав інтелектуальної власності в Україні регламентовано українським законодавством та міжнародними договорами, даний напрямок в економіці є недостатньо розвиненим в умовах сучасних масштабів даного ринку у світі, тому метою нашого дослідження є виявлення факторів, що стримують розвиток ринку авторських прав у галузі шоу-бізнесу в Україні.
З метою отримання роялті за використання власного твору автор повинен його зареєструвати. І тут постає перша проблема, адже для того, щоб зареєструвати твір, його необхідно подати до Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП), що знаходиться у м. Київ, у матеріальній формі. Крім того, термін розгляду заяви автора на твір УААСП складає понад 1 місяць. Негативне рішення може бути прийняте через неправильно заповнені документи і заявку, неповний пакет документів, неналежно оформлений зразок або неможливість патентування в зв’язку з невідповідністю об’єкта вимогам законодавства. У такому випадку готується повторна подача документів. Зазвичай, реєстрація авторського права займає приблизно 2-3 місяці [4; 17]. На нашу думку, описаний процес є довгим та складним. Факт наявності офісу лише в одному місті є стримуючим для реєстрації авторських прав на їх твори, тому у сучасних умовах стрімкого розвитку сфери послуг та інформаційних технологій, державі необхідно інвестувати у більш швидкий та ефективний процес онлайн реєстрації авторських прав.
Оскільки сам автор не може контролювати всі відтворення своїх творів у публічних місцях в Україні реалізовано систему, за якої існують спеціальні, акредитовані державою установи, які мають назву організації колективного управління (ОКУ) і представляють інтереси авторів та виконавців у взаємодії з користувачами творів. Тарифні ставки, за якими відбувається користування об’єктами авторського та суміжних прав, визначаються індивідуально між користувачем та ОКУ або особисто власником. Проте існують законодавчі обмеження, які встановлюють мінімальні ставки роялті за використання об'єктів авторського права і суміжних прав. Мінімальні ставки розраховуються як відсотки від фінансових показників підприємств. Наприклад, використання творів мистецтва у передачах кабельного радіомовлення має бути оплачене у розмірі 5%, а використання музики у місцях з безкоштовним входом, складатиме 1% від доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якого відбувається сповіщення. Аналіз ринку демонструє, що ставки, за якими ОКУ укладають угоди з користувачами, у більшості випадків, дорівнюють мінімальним [12].
Однак таких організацій в Україні існує всього 9, усі вони знаходяться в м. Києві, що робить неможливим їх ефективний контроль за використанням об’єктів прав інтелектуальної власності на всій території країни [7]. Крім того, ОКУ мають право утримувати за свої послуги до 25% від зібраних винагород, тому автори музичних творів і виконавці потрапляють у несприятливе середовище для творчого розвитку. У той же час західні музиканти можуть отримувати майже усі доходи у вигляді роялті від продажу та відтворення їх творів.
Одним із суттєвих факторів формування несприятливого середовища для розвитку ринку шоу-бізнесу є політика ставок щодо роялті. Хоча наприклад, ставки за трансляцію музичних творів на великих радіостанціях в Україні і у Великій Британії є майже однаковими (5% та 5,25% від виручки відповідно), однак у Великій Британії окрім відсоткової ставки існує ще й постійна [5; 19]. У США ставки роялті є постійними і залежать від нефінансових ознак, таких як зона радіо покриття, кількість столиків у кафе чи площа магазину [20; 21]. Такі підходи допомагають уникати ефекту від маніпуляцій з фінансовою звітністю компанії та достовірно оцінити об’єм авторської винагороди. Це свідчить про недостатньо продуману в Україні систему захисту об’єктів авторського права та зборів за користування ними на законодавчому рівні, а також про недостатній рівень розвитку ринкових відносин як середовища розвитку шоу-бізнесу.
Ще одним суттєвим фактором, який негативно впливає на винагороду для авторів та виконавців, а отже на розвиток шоу-бізнесу, є піратське копіювання та незаконне відтворення музичних творів. За різними оцінками, ринок аудіо-візуальних творів в Україні містить від 60% до 75% піратської продукції, а заклади, у яких відтворюються аудіо-візуальні композиції майже ніколи не виплачують роялті за користування авторськими правами. Не дивлячись на те, що незаконне копіювання чи відтворення об’єктів авторського права в Україні може тягнути за собою штрафи у мільйони гривень та навіть позбавлення волі, дані запобіжні заходи не в змозі зупинити стихійне піратство. Проблемою є неефективний контроль за виконанням законів, і з боку ОКУ, коли мова йде про незаконне відтворення, і з боку кіберполіції, коли мова йде про незаконне копіювання [16].
Позитивним для українських авторів та виконавців є можливості, що відкриваються завдяки глобалізації та розповсюдженню інтернет-мережі, адже таким чином ринок шоу-бізнесу на сьогоднішній день став відкритим. Будь-який власник об’єкта авторського права сьогодні може його реалізовувати не лише на локальному, а й на глобальному ринку. Такі відомі сервіси як Apple Music, Spotify, Google Play та інші є захищеними від незаконного використання творів та регулюються Законом України «Про електронну комерцію» [2]. Вони дозволяють українським авторам і виконавцям отримувати винагороду за прослуховування своїх пісень у всьому світі.
Таким чином, не дивлячись на те, що ринок шоу-бізнесу у всьому світі динамічно розвивається, реалізація вигоди від авторського права для українських авторів та виконавців є проблемною. Реалізація авторських прав в Україні регулюється законодавством та міжнародними договорами, проте у даному процесі існує ряд проблем. Основними проблемами, що перешкоджають розвитку шоу-бізнесу в Україні, можна назвати: макроекономічні умови, що не дозволяють економіці України повністю перейти на рівень економіки послуг, рівень культури, проблеми у законодавстві, недостатній рівень дослідженості проблеми. Неефективний контроль за дотриманням авторських та суміжних прав з боку уповноважених органів та особливості законодавства щодо підходу до ціноутворення на ринку об’єктів авторського права негативно впливають на суми зібраної авторської винагороди від користувачів. Низькі суми зібраної авторської винагороди створюють несприятливе середовище для якісного розвитку творчого потенціалу і шоу-бізнесу в Україні. Пріоритетним напрямком має стати розвиток культури споживання та ринкових відносин у цій сфері.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про авторське право і суміжні права»: Закон України №3792-XII у редакції від 04.11.2018.
2. Закон України «Про електронну комерцію»: Закон України №675-VIII у редакції від 26.04.2017.
3. Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»: Закон України №2415-VIII у редакції від 15.05.2018.
4. Постанова КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір»: Постанова КМУ від 27 грудня 2001 р. №1756-2001-п.
5. Постанова КМУ «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав»: Постанова КМУ №72-2003-п у редакції від 22.12.2017.
6. Постанова КМУ «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань»: Поставнова КМУ № 71-2003-п у редакції від 22.12.2017.
7. Відомості державних реєстрів: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=44de1e87-ad16-476b-b0aa-8a8a1f8aeb27&tag=VidomostiDerzhavnikhRestriv.
8. Динаміка платіжного балансу України: аналітична форма представлення: Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19257892.
9. Обсяг реалізованих послуг за регіонами за видами економічної діяльності: Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/posl/arh_dpsp_.html.
10. Платіжний баланс і зовнішній борг України, 2014 рік: Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=17140287.
11. Структура зовнішньої торгівлі послугами: Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/ztp_kv/ztp_kv_u/arh_ztp_kv2016_u.html.
12. Телерадіокомпанії, провайдери: УААСП. URL: http://uacrr.org/koristuvacham/mali-formi/tv-and-radio-company-providers/.
13. Доценко, О. О. Способи захисту суб’єктів цивільних правовідносин у сфері шоу-бізнесу / О. О. Доценко // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Право / голов. ред. Ю.М. Бисага. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2012. Вип. 19. Т. 2. С. 52–54. Бібліогр.: с. 54.
14. Організації колективного управління авторським і суміжним правами / О. О. Ізбаш // Актуальні проблеми держави і права, 2012. С. 549-555.
15. Поняття та загальна характеристика договорів у сфері музичного шоу-бізнесу / К. Москаленко // Юридична Україна. 2014. № 4. С. 72-79.
16. Оце так новина: за музику в закладах треба платити: Checkpoint business media. 26.08.2016. URL: https://ckp.in.ua/articles/11808
17. Реєстрація авторських прав в Україні – алгоритм: Wise Group. 30.03.2018. URL: https://wisegroup.com.ua/ua/reyestraciya-avtorskix-prav-v-ukra%D1%97ni-algoritm/.
18. Гонченко Т. Каждое кафе в Украине должно платить за музыку, даже если звучит радио: как это устроено: Сайт города Кривого Рога. 22.05.2018 URL: https://www.0564.ua/news/2046925/kazdoe-kafe-v-ukraine-dolzno-platit-za-muzyku-daze-esli-zvucit-radio-kak-eto-ustroeno.
19. Commercial radio licence: UK's leading collection society PRS for music. URL: https://www.prsformusic.com/licences/broadcasting-music-on-radio/commercial-radio-licence.
20. Determination of Royalty Rates and Terms for Making Ephemeral Copies of Sound Recordings for Transmission to Business Establishments (Business Establishments III): Docket No. 17–CRB–0001–BER (2019-2023). URL: https://app.crb.gov/case/viewDocument/2528.
21. Determination of Royalty Rates and Terms for Performance or Display of Nondramatic Musical Works and Pictorial, Graphic, and Sculptural Works by Public Broadcasting Entities (PB III): Docket No. 16-CRB-0002-PBR (2018-2022) URL: https://app.crb.gov/case/viewDocument/1663.
22. Sony FY2018 Earnings Announcement. URL: https://www.sony.net/SonyInfo/IR/library/presen/er/index.html.
23. Time Warner Inc. Annual Report. URL: http://www.annualreports.com/Company/time-warner-inc.
24. Value of the global entertainment and media market from 2011 to 2021: Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/237749/value-of-the-global-entertainment-and-media-market/.
_______________________________
Науковий керівник: Ільницький Денис Олександрович, професор кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter