В умовах сучасної економіки більшість суб’єктів господарювання ведуть бізнес на основі традиційних методів управління діяльністю. Зазвичай надається перевага командно-адміністративному методу управління, який в умовах сучасного ринкового середовища не дозволяє досягти бажаного економічного ефекту. Однак підприємці секторів ІТ-розробок та проектних робіт уже повністю інтегрували у діяльність гнучкі зарубіжні практики управління та повноцінно відчули їх переваги. Це свідчить про те, що вітчизняний бізнес не готовий до кардинальних змін або недостатньо ознайомлений із зарубіжним досвідом ефективного управління.
Окрім загальновідомих методів управління Аgile та Scrum широко застосовується метод ХР (англ. Extreme Programming - екстремальне програмування, екстремальне управління). Значний науковий вклад у трактування методології ХР зробили зарубіжні науковці та практики Грін Д. та Стеллман Е. ХР також досліджується і іншими вченими, однак носить локальний характер, відповідно актуальним є питання подальших досліджень.
ХР є відображенням кращих практик Agile, які максимально використовуються в рамках даного методу. ХР сформулював і вперше використав Кент Бек в кінці 90-х років. Автор передбачав застосування ХР у сфері ІТ-розробок. Свій метод він виклав у книзі «Extreme Programming Explained», яку було видано у жовтні 1999 року. У 2004 році експерт з питань менеджменту Дуг Де Карло на основі методу «екстремального програмування» започаткував нову методологію «екстремальне управління проектами», в основу якої було покладено досвід кращих управлінських практик бізнесу [4].
ХР – це аgile-методологія, яка грунтується на своїх принципах та цінностях. Основна ціль методу ХР - здійснення управлінських процесів, «…які можна легко змінювати та розширювати, а також працювати, планувати та зростати командно, легко адаптуватися до змін» [3, 475]. Хорошим побічним ефектом цього методу є підвищення якості роботи та налагодження комунікацій між працівниками.
Метод ХР включає в себе дві основні практики:
• Коаллокація. Працівники повинні мати можливість вільно спілкувати щодо поставлених завдань та можливих проблем. Забезпечення такої комунікації реалізується природним шляхом розміщення співробітників у приміщенні типу «open space». Також важливим фактором є організація робочих місць працівників відкритого та закритого типів. Популярним рішенням є модель планування офісу «печери та галявини», охарактеризована Стюартом Брендом у книзі «How Buildings Learn» [1]. Його модель описує організацію як окремих робочих місць для індивідуальної роботи кожного працівника, так і загальних - для проведення нарад та парної роботи.
• Інформаційний робочий простір. Побудовати середовище потрібно так, щоб важлива інформація автоматично передавалася всім співробітникам. Для цього використовуються канбан-дошки, діаграми згорання та інші осмотичні комунікації, які роблять робочий простір інформативним – іншими словами застосовуються так звані наочні «випромінювачі інформації». Також вітається проведення щоденних планових міні-нарад. Головна ціль - зробити інформацію доступною для всіх членів команди, а не лише для адмінперсоналу [3, 399-402].
Гнучка методологія ХР, як і Scrum, може бути адаптована та інтегрована в підприємницьку діяльність і не виключає внесення змін в управлінські бізнес-процеси, адже неможливо наперед точно описати список дії для виконання поставлених завдань. Найбільш ефективним способом побудувати та налаштувати бізнес-процеси – це розпочати діяльність. Такий стиль роботи називається «адаптивним до змін» [3, 404-405].
Управління на основі ХР не виключає відхилення від планових показників. Така можливість враховується у плані діяльності суб’єкта господарювання. А завдяки ітераційному виконанню завдань і впровадженню їх результатів в дію, налагоджується зворотній зв’язок про якість, бізнес набуває гнучкості та має можливість нівелювати потенційні ризики без відчутних втрат.
Практика ХР-планування дещо схожа до Аgile і Scrum та грунтується на циклах планування, які поділені на ітерації. Зазвичай використовуються тижневі цикли, які розпочинаються із наради, під час якої команда проводить планування завдань та оцінку поточних результатів діяльності. Бізнес активно працює із замовниками, формує опис ітерацій та їх поділ на завдання.
У довгостроковому плануванні діяльності ХР передбачає використання квартальних циклів. Раз у квартал команда проводить планові дискусії щодо стану справ, аналізує проблемні моменти та шляхи їх вирішення, обговорює потенційні ідеї та коригує при необхідності подальший план діяльності.
Важливою умовою впровадження методу ХР у підприємницьку діяльність є формування черги завдань, коли після виконання будь-якого завдання співробітник повинен взяти в роботу наступне із списку. Таким чином досягається рівномірний розподіл завдань між членами команди, уникається ситуація коли працівник обирає лише улюблені завдання. Як наслідок, кадри мають можливість поглиблювати існуючі вміння та набувати нового досвіду.
У методології ХР використовується також практика «часового запасу» - включення в тижневі або квартальні цикли завдань з низьким пріорітетом, які виконуються лише у випадку, коли під час циклу успішно та завчасно виконані головні завдання. Якщо виникає брак часу або ж поточні завдання потребують додаткових робіт, завдання з низьким пріорітетом не виконуються, а переміщаються в чергу до виконання у наступний цикл робіт. Таким чином бізнес реалізує заплановану цінність без суттєвих втрат.
Автори Грін Д. та Стеллман Е. виділяють основні цінності методу ХР: комунікація, простота, зворотній зв’язок, повага, мужність [3, 428-429]. Однак вони описують їх сутність лише з точки зору управління проектами у сфері ІТ та програмування, однак варто акцентувати увагу на універсальності їх застосування в будь-якому напрямку діяльності.
Пропонуємо розглянути цінності методу ХР з точки зору управління підприємницькою діяльністю вітчизняних суб’єктів господарювання:
• Комунікація – кожен учасник командної роботи повинен володіти ситуацією про поточний стан справ інших співробітників.
• Простота – будь які управлінські рішення та бізнес-процеси повинні будуватися на принципах зрозумілості та мінімальної складності.
• Зворотній зв’язок – поетапне оцінювання діяльності дозволяє здійснювати оперативний контроль отриманих результатів.
• Повага – будь який співробітник є цінним ресурсом для бізнесу незалежно від його посадових обов’язків.
• Мужність – робота над налагодженням бізнес-процесів чи над створенням продукту на замовлення або масове споживання вимагає значних часо- та трудовитрат. Однак бувають ситуації, коли кінцевий результат не задовольняє очікувані потреби. У такому випадку як команда так і окремі співробітники зобов’язані володіти вмінням визнати результат роботи та оперативно проводити заходи із покращення якості і мінімізації ризиків.
Науковці Грін Д. та Стеллман Е. у контексті проектної діяльності з розробки програмного забезпечення виділяють такі принципи ХР: гуманізм, економіка, взаємовигода, схожість, покращення, різноманітність, рефлексія, потік, можливості, надмірність, невдачі та рефакторинг, якість, відповідальність та принцип «маленьких кроків» [3, 440-443].
Проаналізувавши їх сутність, зроблено висновок про беззаперечну користь від їх інтеграції у діяльність вітчизняного бізнесу. Враховуючи вище сказане, пропонуємо трактувати принципи ХР з точки зору управління підприємницькою діяльністю наступним чином:
1. Гуманізм. Будь який бізнес-процес чи продукт створюється людьми, тому важливо дотримуватися балансу між потребами кожного співробітника та загальними цілями бізнесу.
2. Економіка. Плановий бюджет на побудову та управління бізнес-процесами або на створення продукту формується завчасно, тому слід враховувати його розмір та передбачати його відхилення в рамках допустимого показника, який визначається індивідуально.
3. Взаємовигода. Для виконання поставлених завдань та досягнення намічених цілей використовуються практики, які корисні як для окремого співробітника чи члена команди, так і для бізнесу в цілому.
4. Схожість. Будь-які цикли діяльності в рамках одного суб’єкта господарювання будуються за подібним шаблоном.
5. Покращення. Поточні завдання мають виконуватися максимально ефективно, а за їх результатами має покращуватися подальша діяльність.
6. Різноманітність. Для досягнення найкращого економічного ефекту від діяльності передбачається поєднання різних думок та поглядів.
7. Рефлексія. В ході виконання завдань потрібно постійно обговорювати правильність дій щодо досягнення намічених цілей.
8. Потік. Передбачається поетапне виконання завдань та оцінка їх якості, однак остаточний аналіз економічного ефекту від бізнес-процесів чи оцінка отриманого продукту проводиться після закінчення усіх робіт.
9. Можливості. Кожна проблема, з якою можуть зіткнутися менеджер, команда або окремі співробітники є способом до самовдосконалення, покращення професійних навичок та командної роботи.
10. Надмірність. Перевантаженість бізнес-процесів нікому не потрібною роботою збільшує часо-та трудовитратність.
11. Невдачі та рефакторинг. Допускається застосування нових підходів до здійснення діяльності. А поетапна інтеграція результатів роботи у практичну діяльність гарантує оперативне виявлення помилок та їх рефакторинг.
12. Якість. Не допускається пришвидшення виконання завдань шляхом зниження якості їх виконання.
13. Відповідальність. Для того, щоб працівник ніс відповідальність за конкретну ділянку роботи, він має володіти відповідними повноваженнями. Відповідальність за результати виконаної роботи несе кожен член команди, тому інший працівник може здійснювати усунення помилок колеги.
14. Принцип «маленьких кроків». Маленький прогрес у правильному напрямку кращий, ніж внесення кардинальних змін через застосування неправильних методів роботи [3, 440-442]. Не варто одразу встановлювати та виконувати глобальні цілі, ефективним є їх поетапне досягнення.
Отже, ідеї методу ХР можна використовувати не лише у процесі програмування чи управління проектами, але і в управлінні підприємницькою діяльністю. Методологія ХР дозволяє отримати вагомі результати при якісному впровадженні у діяльність суб’єктів господарювання, де вимоги бізнесу або замовника швидкозмінні та потрібно оперативно до них адаптуватися і контролювати. ХР дає можливість управлінцю побудувати не лише прості бізнес-процеси, але і зрозумілі механізми їх реалізації. В результаті цього суб’єкт господарювання має змогу налагодити як внутрішню взаємодію співробітників так і зовнішню співпрацю із замовниками, досягти гнучкості, побудувати якісні та зрозумілі бізнес-процеси, своєчасно контролювати показники від діяльності та у кінцевому результаті підвищити дохідність.
Список використаних джерел:
1. Steward Brand. How Buildings Learn: What Happens After They’re Built. London.: Penguin Books, 1995. 256 с.
2. Брич В. Я., Корман М. М. Креативний менеджмент: підруч. Тернопіль, ТНЕУ. 2018. 220 с.
3. Грін Д., Стеллман Е. Постигая Agile. Ценности, принципы, методологии. Манн, Иванов и Фербер. Москва, 2017. 826 с.
4. Экстремальное программирование или управление: как не путаться в терминах. URL: https://skillbox.ru/media/management/ekstremalnoe_ programmirovanie _ili_upravlenie/ (дата звернення – 22.05.2019)
5. Микитюк П. П, Брич В. Я., Желюк Т. Л., Буяк А. Є., Демків І. О., Микитюк В. П., Микитюк Ю. І., Паранюк Я. Д., Саранюк А. Ю., Сорока Т. М., Федірко М. М. Управління проектами: навч. пос. Тернопіль, 2017. 320 с.
_________________________
Науковий керівник: Брич Василь Ярославович, доктор економічних наук, професор, Тернопільський національний економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter