Корпоративне управління – це система взаємовідносин між власниками підприємства, його менеджерами, а також зацікавленими особами для забезпечення ефективної діяльності підприємства та балансу інтересів учасників корпоративних відносин. Відповідно до практики корпоративного управління в країнах континентального права до корпорацій відносять перш за все акціонерні товариства, а також інші види господарських товариств [1].
Корпоративні підприємства являються значним фактором економічного розвитку будь-якої країни. Завдяки правильному підходу до вибору цілей бізнесу, персоналу та способу управління загалом, будуються правильна уява ідеальної корпорації та довгострокові стратегії підтримки даної структури в майбутньому.
Щоб здійснити повний аналіз корпоративного управління, потрібно пройти певні етапи, які допоможуть розібратись в системі контролю та допоможуть визначити правильність обраної стратегії та ефективність її функціонування. Для цього необхідно здійснити порівняти показники з попереднім періодом, визначитись з програмою та планом перевірки для з’ясування відповідності показників корпорації критеріям, стандартам та нормам, зробити остаточне порівняння даних, написати Звіт (акт, протокол) розбіжностей, знайти шляхи вирішення проблем та спостерігати за їх виконанням.
Використання системного підходу до аналізу існуючих індикаторів корпоративного управління дозволило систематизувати їх за такими критеріями:
1) в залежності від суб’єктів, що їх розраховують:
– іноземні;
– вітчизняні.
До основних зарубіжних індикаторів слід віднести рейтинги агентства Standard & Poor’s, CORE-рейтинг, рейтинг Brunswick UBS Warburg, Російського інституту директорів і рейтингового агентства «РІД – Експерт РА» тощо. До вітчизняних – Індекс корпоративного управління в Україні (УІРФР) та Рейтинг корпоративного управління підприємства рейтингового агентства «Кредит-рейтинг»;
2) в залежності від виду індикатора:
– рейтинг;
– індекс;
– коефіцієнт;
– ренкінг;
– інші індикатори.
3) в залежності від комплексності проведених розрахунків:
– макроіндикатори – дозволяють оцінити рівень корпоративного управління на основні нормативно-правових актів та їх відповідності міжнародним стандартам;
– мікроіндикатори – оцінюють лише якість корпоративного управління в окремому акціонерному товаристві;
– комплексні індикатори – оцінюють як стан державного регулювання корпоративного управління, так і якість корпоративного управління в окремому акціонерному товаристві.
4) в залежності від інформації, що використовується при розрахунках:
– ґрунтується лише на публічній інформації, яка відкрито оприлюднюється в засобах масової інформації та мережі Інтернет;
– ґрунтується як на публічній інформації, так і на інсайдерській інформації, отриманої від керівництва акціонерного товариства [2].
Окрім принципів комплексності і безперервності аналізування з врахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього впливу, слід також наголосити на необхідності використання кількісного і якісного аналізу з використанням як об’єктивних так і суб’єктивних оцінок. Різноманіття існуючих методів аналізування корпоративного управління, сприяє підвищенню ефективності прийнятих управлінських рішень і зниженню можливих негативних наслідків.
Спроектований процес проведення внутрішнього аналізу корпоративного управління з урахуванням розробленого алгоритму аналітичної оцінки рівня системи корпоративного управління дозволить забезпечувати захист від помилок і зловживань зі менеджерів та акціонерів, допоможе ідентифікувати слабкі місця для можливості усунення майбутніх недоліків, визначити зони найбільшого ризику і удосконалити технологію корпоративного управління [3].
Список використаних джерел
1. Велика О. Ю. Особливості сучасного корпоративного управління в Україні / О. Ю. Велика. // Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. – 2018. – №22. – С. 282.
2. Боковець В. В. Ефективність корпоративного управління на підприємствах / В. В. Боковець. // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – №8. – С. 329.
3. Хілуха О. А. Аналіз корпоративного управління: зміст основних етапів / О. А. Хілуха. // ВІСНИК ЖДТУ. – 2018. – №1. – С. 94.
______________________________
Науковий керівник: Самборська-Музичко Юлія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter