Розвиток наукових знань базується на засадах системного аналізу, а поняття системи є загальним для теорії систем, кібернетики, економіки тощо. Оскільки в центрі нашого дослідження є банківська система, то враховуючи головні характеристики системи, доцільним є, на нашу думку, розкрити формулювання основних термінологічних понять і категорій системності стосовно функціонування банківської системи.
Згідно з системним підходом об’єкт пізнання виступає як визначена множина елементів, взаємозв’язок між якими зумовлює цілісні властивості цієї множини. При цьому й виявляється різноманіття причинно-наслідкових зв’язків і відношень, які є присутніми як всередині системи, так і в її взаємодії із зовнішнім середовищем. Властивості самого об’єкта як цілісної системи визначаються не простим складанням властивостей його компонентів, а формуються завдяки наявності особливих зв’язків елементів між собою і зовнішнього середовища, які мають нелінійний характер. У результаті цього й виявляються нові властивості системи й утворюється синергетичний ефект.
Не заглиблюючись в усі визначення поняття «система» зазначимо, що в найбільш загальному та широкому сенсі «під системою розуміють упорядковану сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, об’єктів, процесів, що змінюються в часі» [1, с.7]. При цьому варто зазначити, що для правильного розуміння поняття “система” сукупність елементів повинна володіти основними ознаками системності. Зокрема, банківська система відповідає цим вимогам, оскільки в повній мірі наявні головні ознаки системності, а саме:
• цілісність – банківська система виступає цілісною сукупністю елементів, тобто, з одного боку, система - це цілісне утворення, а, з іншого боку, - в її складі завжди можна виділити цілісні частини (елементи) - банки;
• наявність стійких зв’язків (відносин) між елементами системи, що визначає її структурні, функціональні та інтегративні властивості;
• організація передбачає наявність альтернативних шляхів функціонування та розвитку системи за умови зниження ступеня невизначеності;
• емерджентність – це наявність таких властивостей системи, які притаманні лише їй загалом й не властиві жодному з її елементів зокрема.
• цільова спрямованість банківської системи означає наявність мети та цілей її функціонування;
• стійкість - здатність банківської системи виконувати свої функції та зберігати цілісність навіть за негативного впливу факторів зовнішнього середовища;
• інтегративність передбачає наявність у банківської системи власних характеристик, що виникають в процесі кооперації її підсистем і які відсутні в її елементів;
• комунікативність - банківська система пов’язана безліччю зв’язків і комунікації з іншими суб’єктами ринку та із зовнішнім середовищем свого функціонування;
• адаптивність передбачає прагнення банківської системи до стану рівноваги на основі швидкої адаптації її елементів до змін параметрів зовнішнього середовища;
Таким чином, за системним підходом банківська система являє собою сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів (банків), а також процесів (управлінських, економічних, фінансових, організаційних, інформаційних та ін.), взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою з метою задоволення потреб суспільства та економіки країни у якісних банківських послугах.
Список використаної літератури
1. Погостинская Н. Н. Системный анализ финансовой отчетности / Н. Н. Погостинска, Ю. А. Погостинский . - СПб.: Изд-во Михайлова В. А. - 1999. - 96 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter