Податок на додану вартість — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Платники податку:
• будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
• будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
• особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
• будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню.
Базою оподаткування є договірна вартість товарів (послуг), що постачаються, але не нижче звичайної ціни, ціни придбання та залишкової вартості (щодо основних засобів).
Ставки ПДВ:
• 20% – основна ставка щодо більшості операцій постачання та для визначення “імпортного” ПДВ;
• 7% – використовується щодо лікарських засобів та медобладнання, медичних виробів;
• 0% – ставка ПДВ щодо експорту;
• “без ПДВ” – існують операції звільнені від оподаткування взагалі.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Отже, ПДВ має високу фіскальну ефективність та є одиним із основних бюджетоутворюючих платежів в Україні. Широка база нарахування податку дає змогу зміцнити дохідну частину Державного бюджету України. Цей податок входить до найбільш розповсюджених у світі непрямих податків. Однією з особливих характеристик ПДВ є включення податку до ціни товару, що призводить до її збільшення та підвищення рівня недоступності деяких товарів для малозабезпечених громадян. Це дає можливість говорити про соціальну несправедливість цього податку, за умови відсутності диференційованих ставок, які запроваджені у багатьох європейських країнах.
Удосконалити систему ПДВ можна за допомогою:
• зменшення основної ставки податку на додану вартість;
• покращення адміністрування податку, впровадження нових підходів до аналізу фінансово-господарської діяльності платників, моніторингу їх діяльності та визначення підприємств, що належать до груп ризику;
• посилення контролю за повнотою декларування і своєчасністю сплати податків;
• удосконалення системи прогнозування надходжень ПДВ до державного бюджету та сум відшкодування ПДВ з метою пошуку додаткових джерел наповнення бюджету та формування резерву для бюджетного відшкодування цього податку.
Список використаної літератури:
1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
|