Банківський менеджмент має велике значення для ефективного здійснення грошово-кредитної політики та виконує багато важливих функцій для всієї банківської системи країни. За останні роки в нашій країні відбулися суттєві зміни, які так чи інакше вплинули на банківський сектор. Саме тому органи управління банківською установою повинні чітко визначати методи, за допомогою яких має бути досягнута стабільність банківської системи.
Банківський менеджмент – це управління банком в умовах ринкових відносин. Використання механізму банківського менеджменту спрямоване на вирішення конкретних проблем взаємодії в реалізації соціально-економічних, технологічних, соціально-психологічних завдань, що виникають у процесі здійснення банківської діяльності. Механізм банківського менеджменту об’єктивно зумовлений здійсненням банківської діяльності в ринкових умовах, коли результати управлінської і господарської діяльності одержують оцінку на ринку в процесі обміну[1].
Управління банками може бути здійснено в кількох напрямах - стратегічному, організаційному, операційному і фінансовому, які є складовими системного банківського менеджменту. Системний підхід у банківському менеджменті полягає в тому, щоб брати до уваги, як саме впливають управлінські рішення щодо окремих організаційних, операційних або фінансових питань на стійкість банківської системи загалом або стан окремих банків, реалізацію їх стратегічних цілей і поточних завдань.
Банківський менеджмент має свою специфіку, що визначається такими рисами:
1) особливість цілей;
2) деякі кількісні показники (клієнтура, обсяг депозитів, кредитних вкладень, інвестицій, обсяг операцій і послуг тощо);
3) набір якісних чинників (показники доходів і витрат, швидкість обороту коштів, трудомісткість операцій, ступінь задоволення запитів клієнтів з обсягу, структури, якості послуг, що надаються, можливості банку із забезпечення конфіденційності переговорів, інформаційна безпека тощо);
4) соціальні характеристики персоналу (у тому числі професійна підготовка, ставлення до праці, вирішення соціальних проблем) [1].
Вдосконалення банківської менеджменту в нашій країні можливе за умови використання світового досвіду. Звичайно, банки інших країн працюють у різних економічних умовах, але їх досвід та методи роботи можуть бути адаптовані до застосування в нашій державі. Основною діяльністю з банківського менеджменту банками можна звести до двох основних напрямів - застосування оздоровчих заходів та реорганізація проблемного банку та реструктуризація або ліквідація [3].
Як відомо, ефективна й прибуткова діяльність нерозривно пов’язана з якістю та станом як фінансового менеджменту банку загалом, так і його складових частин. Для вдосконалення і підвищення ефективності банківського менеджменту спостережним радам та правлінням банків варто вживати низку заходів:
- забезпечувати постійний моніторинг та оцінку ризиків;
- забезпечувати створення в банку ефективної системи збереження, обміну та використання інформації стосовно функціонування банківського менеджменту;
- запроваджувати проведення регулярної оцінки фінансового стану банку з метою забезпечення своєчасного реагування відповідно до даних системи моніторингу;
- забезпечувати зниження ризиків, що виникають у банку з метою посилення захисту інтересів акціонерів та вкладників, що сприятиме збільшенню обсягу акціонерного капіталу та депозитів;
- забезпечувати використання досвіду кращих закордонних та вітчизняних банків з діяльності банківського менеджменту, що забезпечить прийняття більш ефективних рішень [2].
Таким чином, слід сказати, що банківський менеджмент займає важливу роль в веденні банківської діяльності. Зважаючи на зміни, які відбуваються в нашій країні, розвиток банківського менеджменту необхідний для запровадження прогресивно нових методів управління. Звичайно ж, для цього необхідно покращувати всі сфери фінансового життя країни, починаючи зі створення єдиної стратегії реформування вітчизняної економіки.
Список використаних джерел:
1. Дяченко Б.І., Вовканич А.І. Методологічні основи банківського менеджменту. Вісник Хмельницького національного університету: економічні науки. №2,Т.2. 2016. С. 130-133
2. Кльоба Л.Г. Напрями вдосконалення управління банківськими ризиками. Економічна наука: економіка та держава. №6.2017. С. 80-85
3. Адаменко С.І. Стан банківського менеджменту та його вплив на фінансову безпеку України. URL: http://www.niss.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epol2&issue=2005_2
|