До дистилятних палив нафтових належать бензини, керосини, газойль та дизельні [1].
В Україні бензини для карбюраторних двигунів виготовляють за ДСТУ 4839:2007, Білорусі – СТБ 1656-2011, РФ -– ГОСТ Р 51105-97, ГОСТ Р 51866-2002; ці документи відповідають європейській нормалі EN 228:2008 [2].
Експлуатаційні характеристики бензинів визначаються детонаційною стійкістю, об’ємною часткою вуглеводнів, бензолу, органічних кисневмісних сполук тощо. Корозію паливної системи автомобіля можуть спричинити продукти згоряння сірки; показник її вмісту регламентується для І і ІІ типу бензину відповідно[3].
Дизельні палива виготовляють за ДСТУ 4840:2007[4]. Вміст масової частки сірки у дизельних паливах регламентовано: цей показник не повинен перебільшувати 0,001 і 0,005% для палив стандартів Євро-5 і Євро-4 відповідно [5, 6]. Нині в Україні діють норми Євро-5; питання переходу до Євро-6 буде розглянуто у 2020 р.
Крім показників екологічності якість дизельного палива визначається й ступенем впливу на металеві частини двигуна, який оцінюють показником корозія мідної пластинки методом ISO 2160:1998 (ДСТУ EN ISO 2160:2012) та ASTM D 130-18 [7]. Сутність метода – визначення зовнішніх змін мідної пластинки після її витримки (3 год5хв) у нагрітому (до 50С) паливі.
Показник вміст води визначають стандартними методами [8, 9]. Зазначені методи передбачають застосування відповідного обладнання і непридатні для експресаналізу якості палив на АЗС.
За умови промислового виробництва бензину (перегонка нафти при температурах 33-205С) і його виготовлення малими підприємствами зберігається висока ймовірність потрапляння води до кінцевого продукту. Крім того, частка води в бензинах за різних причин може збільшуватися на шляху до кінцевого споживача.
Для підвищення октанового числа автомобільних бензинів малі підприємства-оператори на ринку нафтових палив можуть уводити до їх складу різноманітні присадки (МТБЕ, ЕТБЕ, МТАЕ, етанол тощо), що мають здатність до утворення азеотропних сумішей.
Аналіз нормативних документів свідчить, що метод визначення вмісту води в автомобільних бензинах відсутні. Фільтраційний метод визначення вмісту води в автомобільних бензинах з використанням мембранних фільтрів можна вважати альтернативою наведених стандартних методів оцінювання якості нафтових палив, проте він також має недоліки.
Наявність зв’язаної води зазвичай призводить до виходу з ладу паливної системи транспортних засобів, корозії їх металевих частин під час тривалого зберігання тощо.
У національних стандартах відсутня вимога щодо визначення впливу дистилятних палив на неметалеві матеріали, з яких складається паливна система транспортних засобів. До таких матеріалів належать полімерні, на основі гуми та їх комбінації. Оскільки сполуки, з яких складаються нафтові палива, здатні впливати на неметалеві елементи паливної системи транспортних засобів, то повинні існувати аргументовано розраховані норми цього впливу і, відповідно, метод його визначення.
Отже, розроблення методології визначення вмісту води і впливу дистилятних палив на неметалеві елементи паливної системи транспортних засобів для національного ринку залишається актуальною проблемою.
Список використаних джерел:
1. ISO 8216-3:1987 Petroleum products -- Fuels (class F) -- Classification -- Part 3: Family L (Liquefied petroleum gases). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.iso.org/standard/15315.html.
2. EN 228:2008 Automotive fuels - Unleaded petrol - Requirements and test methods. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.envirochem.hu/www.envirochem.hu/documents/EN_228_benzin_JBg37.pdf.
3. ДСТУ EN ISO 2160:2012. Нафтопродукти. Метод визначення корозійної дії на мідну пластинку (EN ISO 2160:1998, IDT). – К. : Держспоживстандарт України, 2012. – 20 с.
4. ДСТУ 4840:2007 Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 12 с.
5. ДСТУ ISO 20846:2009 (ISO 20846:2004, IDT) Нафтопродукти. Визначення вмісту сірки в автомобільному пальному методом ультрафіолетової флуоресценції. – К. : Держспоживстандарт України, 2009. – 12 с.
6. ДСТУ ISO 20847:2009 (ISO 20847:2004, IDT) Нафтопродукти. Визначення вмісту сірки в автомобільному пальному методом рентгено-флуоресцентної спектрометрії з дисперсією за енергіями. - К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 10 с.
7. ASTM D130 – 18 Standard Test Method for Corrosiveness to Copper from Petroleum Products by Copper Strip Test. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.astm.org/Standards/D130.htm.
8. ГОСТ 2477-2014 Нефть и нефтепродукты. Метод определения содержания воды. – М. : Стандартинформ, 2018. – 9 с.
9. ДСТУ ISO 12937:2012 (ISO 12937:2000, IDТ). Нафтопродукти. Визначення води методом кулонометричного титрування за Карлом Фішером. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=53226.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter