Лісове господарство як галузь виробництва має свої особливості та специфіку. Це зумовлено перш за все тим, що діяльність підприємств у даному сегменті економіки охоплює значну кількість напрямків, серед яких можна виділити: сертифікацію лісів, охорону та захист лісу, будівництво лісових доріг, здійснення лісозаготівель, переробку деревини, заготівлю побічних лісових користувань та їх переробку (виробництво ефірних олій, фруктових соків та концервацій). Саме тому, застосування чіткого, ефективного та комплексного економічного аналізу формування собівартості продукції є дуже важливим для підприємств лісового господарства [1].
Крім того, проведені дослідження дозволили встановити, що рівень конкурентоспроможності підприємств лісового господарства в сучасних умовах господарювання залежить від здатності підтримувати оптимальний рівень собівартості лісопродукції. Оперативно проведений аналіз даного показника дозволяє з'ясувати тенденції та динаміку його зміни, визначити вплив факторів та, виходячи із отриманої інформації, дати оцінку роботи підприємства і встановити можливі причини збільшення собівартості лісопродукції.
Здійснення аналізу витрат та собівартості продукції лісового господарства складається із декількох етапів. Зокрема, на першому етапі необхідно оцінити обсяг фактично понесених витрат. Загальний обсяг витрат визначається їх кошторисом, що складається в цілому по підприємству на відповідний період (місяць, квартал). Операційні витрати обґрунтовуються виходячи із запланованого обсягу виробництва і реалізації продукції, чинних норм та нормативів витрат на одиницю виготовленої продукції. Варто звернути увагу на статті, які притаманні досліджуваній галузі, зокрема: витрати по утриманню та будівництву лісових доріг, витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за власні кошти, витрати на догляд за лісом, затрати на сертифікацію лісів [2].
Наступним етапом аналізу є оцінка динаміки собівартості лісогосподарської продукції в цілому, а також за окремими видами. Аналіз на цій стадії дає змогу визначити характеристику тенденції змін у її собівартості, порівняти витрати на відповідні види лісопродукції та визначити найбільш і найменш рентабельну продукцію. Третій етап базується на аналізі динаміки питомих витрат для оцінки економічності як однієї зі складових ефективності управління бізнесом. Для цього розраховуються витрати на одиницю лісопродукції, робіт, послуг як в цілому, так і за видами витрат, наприклад, матеріаломісткість лісопродукції, трудомісткість виконання робіт та інше. Четвертий етап передбачає здійснення факторного аналізу впливу різних елементів витрат на собівартість лісопродукції та фінансові результати [2].
У ході здійснення аналізу витрат також доцільно звернути увагу на їх динаміку та проаналізувати негативні тенденції перевитрат (якщо такі виявлено) і визначити їх причини. В даному випадку витрати доцільно розглядати за елементами та окремими статтями як в цілому по підприємству, так і за структурними підрозділами. Варто зазначити, що у Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Держлісагентства, затверджених наказом Держлісагентства України від 14 травня 2013 р. № 124 наведено класифікацію витрат підприємств лісового господарства. Зокрема [3]:
- за місцем виникнення витрати можна поділити на витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби;
- за календарними періодами доцільно поділяти витрати на поточні, довгострокові та одноразові;
- за доцільністю витрачання витрати можуть бути продуктивні, непродуктивні та надзвичайні.
Крім того, під час проведення аналізу варто врахувати особливості сировини, що використовується на підприємствах лісового господарства. Це зумовлено тим, що деревина відноситься до матеріалів, розміри яких змінюються при зміні певних зовнішніх факторів. Зокрема, при зниженні вологості спостерігається зменшення лінійних розмірів і об'єму деревини. Саме тому важливим завданням на цьому етапі є аналіз усіх зафіксованих випадків відхилень від норм природного убутку та визначення причини таких викривлень, а також розгляд шляхів їх усунення.
Заключним етапом аналізу витрат та собівартості продукції лісового господарства є прийняття управлінських рішень, спрямованих на зниження собівартості та забезпечення контролю за їх виконанням. До основних напрямків зниження собівартості лісопродукції відноситься: підвищення технічного рівня автоматизації виробництва, а також впровадження новітніх технологій виробництва; встановлення нових ліній по переробці деревини; зміна обсягу та структури продукції; скорочення витрат на сировину і матеріали, покращення умов їх зберігання [2].
Отже, чіткий аналіз формування собівартості продукції лісового господарства відіграє важливу роль у діяльності підприємства. Адже помилки при калькуляції витрат, що відносяться до собівартості можуть призвести до майбутніх збитків підприємства.
Список використаних джерел:
1. Гордополов В.Ю. Особливості обліку лісових біологічних активів та лісопродукції / В. Ю. Гордополов, В. Д. Гоцуляк, І. С. Несходовський // Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. - 2015. - №4. - С. 76-87.
2. Чік М. Ю. Aспекти економічного аналізу на підприємствах лісового господарства / М. Ю. Чік // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2017. - № 4. - С. 60-64.
____________________________
Науковий керівник: Комірна Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансового аналізу та аудиту, Київський національний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter