Значущість повноцінного і дієвого валютного контролю зумовлена тим, що, по-перше, валютна політика є важливою складовою загальноекономічної (фінансової) політики держави. По-друге, на сьогодні держава не може відмовитися від системи валютного контролю, оскільки для цього поки відсутні економічні передумови. По-третє, в сучасних умовах саме валютно-фінансова сфера все частіше стає передавачем дестабілізуючого впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на національну економіку.
Проблематикою валютного контролю в усіх його проявах займались такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як В. А. Авагян, Н. П. Алексеєв, В. П. Астахов, А. В. Ємелін, С. І. Лучковська, Ж. Сапір, Л. Г. Чувахіна, Шевчук О.А. [2] та ін.
Валютним законодавством передбачений обов’язок органів і агентів валютного контролю за наявності інформації про порушення правових норм особою, яка здійснює валютні операції, передавати дану інформацію органу валютного контролю, які мають право застосовувати санкції до даної особи. Водночас, створення дієвої системи контролю за діяльністю і самих уповноважених банків необхідно, оскільки, виконуючи функції агентів валютного контролю, вони нерідко на практиці відстоюють більшою мірою свої власні комерційні інтереси, ніж державні [1.с.103].
Однією з необхідних умов вирішення проблеми вивезення капіталу з країни – законодавче наділення органів і агентів валютного контролю правом призупинення валютних операцій по угодах клієнтів, що мають ознаки підозрілості, і покладання на них обов’язку з передачі інформації про ці угоди до органів центральної виконавчої влади, уповноваженого урядом. В Україні правовий механізм виявлення підозрілих валютних операцій по угодах клієнтів і відмови в їх здійсненні лише починає створюватися, і залишається актуальною проблема розвитку ефективно діючої системи валютного регулювання і валютного контролю [4].
Вони мають забезпечувати захист економіки країни від будь яких протиправних дій в сфері валютно-фінансових відносин. Тут слід розглядати заходи, спрямовані на забезпечення системності валютного контролю, зміцнення його нормативно-правової бази, організаційної побудови, внутрішньої і зовнішньої взаємодії елементів системи валютного контролю, інформаційно-технічної бази. Цей комплекс проблем передбачає проведення адекватної політики розвитку і вдосконалення валютного регулювання і валютного контролю [3].
Встановлення обов’язку уповноважених банків призупиняти операції з перерахування грошових коштів резидентів і нерезидентів на рахунки за межами національної території, або право Національного банку України встановлювати при міжнародних розрахунках інші строки списання коштів з рахунків клієнтів. Сьогоденний валютний контроль в Україні з огляду на його значущість вимагає поглиблення наукових досліджень, чіткого нормативно-правового регулювання, створення дієвої системи державних контрольних органів у цій сфері.
Список використаних джерел:
1. Валютний контроль у системі державного фінансового контролю / О. А. Шевчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право.-2012. - Вип. 19. - С. 103-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_018_2012_19_17.
2. Шевчук О.А. http://www.tneu.edu.ua/faculty/foa/department-ovs/staff-obs-foa/6184-zarudna-natyalya-yaroslavvna.html.
3. Національний банк України: https://www.bank.gov.ua/control/uk/index.
4. Закон України « Про валюту і валютні операції». https://zakon.rada.gov.u a/go/2473-19.
______________________________
Науковий керівник: Бриштіна Вікторія Вікторівна, доцент кафедри банківської справи та фінансового моніторингу, Університет державної фіскальної служби України
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter