За сучасних умов розвитку економіки, соціальна відповідальність в управлінні набула вагомого значення у функціонуванні підприємств. Їх сталий розвиток характеризується трьома складовими: економічною, екологічною та соціальною. За умови ефективної діяльності суб’єктів господарювання ці складові повинні поєднуватись, але соціальна є найважливішою, оскільки впливає на всі етапи життєвого циклу підприємства та суспільства.
Питання розвитку теорії та практики управління персоналом в контексті соціальної відповідальності знайшли висвітлення в роботах зарубіжних та вітчизняних учених: Березіна І., Благова Ю., Грішнової О., Друкера П., Залознова Ю., Івченко С., Керолла А., Колота А., Костишиної Т., Костіна А., Лібанової Е., Ліборакіної М., Мескона М., Назарової Г., Супрун Н., Туркіна С., Усатенко О. та ін.
Попри наявність вагомих результатів у сфері обґрунтування змісту та функцій соціально відповідального управління, розкриття напрямів розвитку соціального забезпечення, залишаються недостатньо обґрунтованими питання ролі підприємства в соціально відповідальному управлінні.
Як показує практика, для успішного функціонування підприємствам стає недостатньо орієнтуватися тільки на власні економічні інтереси. Зовнішнє середовище та потреби працівника вимагають соціально-відповідального ведення бізнесу. Концепція корпоративної соціальної відповідальності актуалізується серед вітчизняних підприємств і вимагає постійного вдосконалення.
Проаналізовані класифікаційні ознаки доповнюють уявлення про сутність соціально відповідального управління персоналу і дозволяють більш детально визначити параметри відповідних управлінських процесів. Відповідно соціальну відповідальність можна зобразити як сукупність обов’язків, які має підприємство перед різними суспільними групами (рис.1).
Економічна ефективність впровадження елементів соціальної відповідальності в системі управління підприємством полягає в підвищенні соціального ефекту. При цьому, кажучи про економічні вигоди соціальної відповідальності підприємства, треба зазначити, що вони найбільш чітко проявляються в фінансовій, маркетинговій та сфері управління персоналом. Морально-етичні обов’язки виховують почуття справедливості, поваги до людей, відчуття відповідальності за вчинки і прагнення гармонійних відносин на підприємстві. Правові обов’язки закликають дотримуватись законності. Філантропічні обов’язки передбачають здійснення корисної для суспільства діяльності.
Список використаних джерел
1. Соціальна відповідальність : навч. посібник / [А. М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко та ін. ] ; за заг. ред. д. е. н., проф. А. М. Колота. – Київ : КНЕУ, 2015. – 519 с.]
2. Carroll, A. A. Three-Dimentional Conceptual Model of Corporate Performance / A. A. Carroll // Academy of Management Review. – 1979. – Vol.4. – № 4. – P. 497-505.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter