В економічно-розвинених країнах переважно застосовується процесний підхід до управління, який фокусується на процесах підприємства і спрямований на вдосконалення якості товарів, робіт і послуг і, відповідно, покращення рівня задоволеності кінцевого споживача. Світові тренди показують, що за умови ефективного рівня управління допоміжними бізнес-процесами знижується рівень витрат і при цьому підвищується конкурентоспроможність підприємств об'єднання. З метою подальшого втілення ефективних бізнес-рішень в реаліях вітчизняного підприємництва проаналізуємо світові концепції і підходи, які були успішно реалізовані в країнах Західної Європи, США, Японії.
З точки зору процесного підходу, підприємство є набором взаємопов’язаних процесів і, відповідно, управління підприємством є управління певними процесами. На прикладі зарубіжних компаній розглянемо декілька концепцій вдосконалення управління бізнес-процесами, які зарекомендували себе як найбільш результативні:
1. Концепція постійного поліпшення процесів. Основною ідеєю, автором якої є Едвард Демінг, є незначне і в той же час постійне вдосконалення всіх складових бізнес-процесу.
Демінг проповідував управління якістю на основі процесного підходу та розробив 14 принципів, котрі потім лягли в основу менеджменту якості й викликали так зване «японське диво». До них належать: постійність цілі, нова філософія, покінчення із залежністю від масового контролю, покінчення з практикою закупівель за самою низькою ціною, поліпшення кожного процесу, введення в практику підготовку та перепідготовку кадрів, заснування лідерства, гоніння страхів, руйнування бар’єрів, відмова від пустих лозунгів й гасел, усунення довільних числових норм і завдань, надання робітникам можливості пишатися своєю працею, заохочення прагнення до освіти, прихильність до справи підвищення якості й дієвість вищого керівництва[1].
В подальшому модель постійного поліпшення процесів управління бізнес-процесами дістала назву Цикл «Шухарта-Демінга»:
-планування: встановлення цілей і бізнес-процесів;
-виконання: безпосереднє виконання запланованих робіт;
-перевірка: контроль результату на основі визначених показників ефективності;
-вплив: регулювання діяльності з метою усунення відхилень від запланованого результату.
Успішними прикладами використання концепції є управління бізнес-процесами в таких компаніях як Toyota, General Motors, Nashua Corporation, Ricoh, Ford Motors тощо.
2. Концепція загального управління якістю. Дана концепція є продовженим і вдосконаленим варіантом принципів Демінга. Ключовою ідеєю є не тільки досягнення високого рівня якості продукції підприємства, а й якісна робота загалом, до якої буде активно залучений весь персонал організації. Відповідно для досягнення таких цілей варто фокусуватися і постійно вдосконалювати якість продукції, якість організування самих бізнес-процесів, якість роботи працівників.
В основу зазначених стандартів концепції покладені наступні принципи управління якістю:
1. Фокус на клієнта. Цей принцип базується на постійному аналізуванні ринкового середовища і потреб споживачів.
2. Лідерство є базовим принципом системи менеджменту якості, оскільки управління бізнес-процесами, управління персоналом, управління підприємством загалом неможливе без цієї складової.
3. Залучення персоналу – коли підприємство системно не тільки дозволяє, а й мотивує своїх працівників брати участь у прийняті і реалізації управлінських рішень.
4. Процесний підхід. Усі види діяльності підприємства повинні розглядатися як процеси, тобто як певні послідовні етапи, які набір вхідних елементів перетворюють в кінцевий продукт.
5. Cтратегічне планування – це довгострокове планування, в основу якого лягає досягнення проміжних цілей організації.
6. Вимір, аналіз та управління знаннями – важливий принцип, метою якого є постійне вдосконалення особистих якостей, навичок, знань та вмінь працівника.
7. Увага до співробітників – фокусування уваги на потреби працівників організації, оскільки вони відіграють важливу роль на шляху до досягнення кінцевих цілей.
8. Системний підхід розглядає організацію як взаємопов'язану, скоординовану, взаємодіючу систему бізнес-процесів.
9. Націленість на результат – вся діяльність підприємства повинна бути спрямованою на досягнення вимірюваного кінцевого результату.
Прикладами успішного застосування даної концепції є такі світові компанії як Fugi Photo Film Ltd., Nissan Motor Co., Toyota Limited, General Motors, Motorola, Chrysler Group тощо.
3. Концепція Кайдзен. Основною ідеєю концепції є постійне та безперервне вдосконалення основних та допоміжних бізнес-процесів організації. Нижче перелічені основні риси даної концепції:
- кожний бізнес-процес має свій початок, певну кількість взаємопов'язаних, послідовних кроків і своє завершення;
- щоб підвищити результативність роботи цілого підприємства потрібно покращити і, по можливості, оптимізувати кожен бізнес-процес;
- для виконання попереднього пункту необхідно провести детальний аналіз кожного бізнес-процесу, визначити які його складові необхідно покращити, які ,навпаки, викинути;
- працівники організації повинні чітко розуміти свої обов'язки на кожному з етапів управління бізнес-процесами;
- важливим елементом є зменшення втрат часу, так як вони призводять до збільшення тривалості бізнес-процесів, що є небажаним.
Прикладами відомих закордонних фірм, які в своїй практиці застосовували концепцію Кайдзен для ефективного управління бізнес-процесами є такі організації як Nissan, Canon, Honda, Groth Hacking, Scrum, Toyota Motors Corporation.
4. Концепція «Бережливе виробництво». В основі «Бережливого виробництва» є орієнтація фірми на максимально бережливе і, водночас, ефективне використання ресурсів з мінімізацією відходів виробництва, кількості браку, втрат часу, дублювання процесів тощо.
Управління бізнес-процесами за концепцією «Бережливе виробництво» грунтується на таких принципах:
- найбільша цінність для підприємства – це її споживач, відповідно, будь який бізнес-процес має бути максимально направлений на задоволення клієнтів;
- усвідомлення всіма учасниками процесу потоку створення цінності на основі карт потоку створення цінності;
- «витягування» товарів споживачами (допоки виробник не отримує пропозицій/жалоб від клієнта, він нічого не змінює);
- тяжіння до досконалості в управлінні бізнес-процесами організації, так як всі дії націлені на потік створення цінності і всі втрати підприємство усуває з бізнес-процесів.
Дана концепція базується на досвіді компанії Toyota.
5. Концепція «Реінжиніринг бізнес-процесів».
Основоположниками даної концепції є вчені, дослідники М.Хаммер та Дж. Чампі. Реінжиніринг бізнес-процесів – це фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів з метою досягнення істотного поліпшення якості їх функціонування [2].
Основні принципи і прийоми реінжинірингу бізнес-процесів полягають в наступному:
- декілька робіт об'єднується в одну;
- виконавці самостійно приймають рішення;
- роботи по процесу виконуються в їх природньому порядку;
- робота виконується там, де це найбільш доцільно;
- процеси мають різні варіанти виконання, кожний із варіантів використовується в залежності від ситуації, яка склалася;
- необхідно зменшити кількість «входів» в процеси;
- мінімізація робіт, що стосуються перевірки та контролю, так як вони не додають вартості;
- мінімізація кількості погоджень;
- поєднання централізованих і децентралізованих операцій.
Саме оптимізація внутрішніх бізнес-процесів як результат успішного реінжинірингу уможливлює збалансувати вимоги зовнішнього середовища та можливості внутрішнього середовища промислового підприємства: знизити витрати виробництва, оптимізувати використання ресурсів, підвищити якість продукції, підвищити ефективність виробництва, інакше кажучи, – бути конкурентоспроможним на ринку [3].
6. Концепція «Аутсорсингу»
Це концепція передачі компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. Це угода, за якою робота виконується людьми з зовнішньої компанії, які зазвичай є також експертами у цьому виді робіт[4]. Головне завдання аутсорсингу – винести за рамки організації непрофільні і вузькоспеціалізовані бізнес-процеси.
Особливості аутсорсингу бізнес-процесів:
- скорочення витрат, так як підприємству не потрібно буде утримувати додатковий штат співробітників;
- зростання витрат теж можливе, але тільки за умови, якщо компанія передаватиме на аутсорсинг занадто багато бізнес-процесів;
- з точки зору реалізації стратегічних завдань аутсорсинг дає можливість сконцентрувати ресурси на основному виробництві;
- можливість втрати контролю над виконанням переданих на аутсорсинг допоміжних бізнес-процесів;
- зниження гнучкості управління;
- небезпека концентрації бізнес-процесів в одному місці;
- відсутність чіткої законодавчої бази щодо аутсорсингу;
- небезпека розголошення конфіденційної інформації чи порушення договірних відносин.
Концепція аутсорсингу є ефективною для вдосконалення управління допоміжними бізнес-процесами на підприємствах об'єднання, оскільки вона сприятиме впровадженню інновацій та покращення результативності роботи.
Проаналізувавши концепції вдосконалення управління допоміжними бізнес-процесами та виділивши їх основні особливості, варто зазначити, що найбільш ефективний спосіб управління допоміжними бізнес-процесами на виробничо-господарських об'єднаннях є застосування концепції реінжинірингу та передавання на аутсорсинг.
Список використаних джерел:
1. Нив Г. Организация как система: Принципы построения устойчивого бизнеса Эдвардса Деминга. – Пер. с англ. – 3-е изд. – М.: Альпина паблишер. –2014. – 368с.
2. Ковальов А.І. Підвищення ефективності антикризового управління в корпоративному секторі на основі реінжинірингу бізнес-процесів. Вісник соціально-економічних досліджень. – 2014. - Випуск 3 (54). - Режим доступу: file:///D:/Downloads/Vsed_2014_3_21.pdf
3. Гвоздь М. Я. Реінжиніринг бізнес-процесів як чинник прискореного розвитку економіки. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. - 2013. - № 754. - С. 135-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPP_2013_754_21
4. Що таке аутсорсинг та інсорсинг: правовий лікбез. Режим доступу: http://loyer.com.ua/uk/13342-2/.
|