В країнах Євросоюзу застосовуються такі базові форми регуляторної політики, як метод співтовариства, багаторівнева система державного управління і регулювання, координація політики і визначення контрольних показників та параметрів, міжурядова політика, а також регуляторна модель. Регуляторна політика як інструмент державного регулювання в ЄС з самого початку її впровадження вважався вельми актуальним і дієвим. Відповідно, реформування засад регуляторної політики ЄС, удосконалення її форм, засобів, методів та інструментів здійснюється на постійній основі.
Зазначене дає підстави стверджувати про достатньо вагомий досвід у царині регуляторної політики, а також й істотні здобутки в цій сфері. Звернімо увагу на одну з ключових, на наш погляд, сучасних тенденцій. Йдеться про концепцію «якісного регулювання». Її сутність в тому, що, власне, метою регуляторної політики визнається підвищення якості державного управління на всіх рівнях, що досягається засобами та інструментарієм регуляторної політики. Разом із обґрунтованою критикою концепція якісного регулювання на сьогодні переросла в концепцію «розумного регулювання», що важливо для узагальнення подальших висновків.
Так, по-перше, ми розділяємо підходи і принципи концепції розумного регулювання в рамках регуляторної політики ЄС.
По-друге, концепція розумного регулювання імплементувала низку нових практик в рамках регуляторної політики. До прикладу, це використання методу життєвого циклу, згідно якого предметом регулювання є всі процеси, пов’язані з контролем і аналізом нормативно-правового акту від моменту його розробки до повного впровадження і оцінювання результатів. Такого у вітчизняній практиці державного управління та регулювання немає і це є одним з системних недоліків вітчизняного державного управління. Більше того, зазначений принцип передбачає «роботу» не лише над новостворюваними нормативно-правовими актами, але й тими, що були прийняті раніше і є на сьогодні чинними та актуальними.
По-третє, концепцією чітко прописано необхідність досягнення економічних завдань, причому в ув’язці з соціальним розвитком та підвищенням рівня якості життя населення.
Отже, метою формування якісної регуляторної політики розвитку малого підприємництва необхідно визначити забезпечення високого рівня якості державного регулювання у сфері розвитку сектору малого підприємництва країни.
Зробимо й інший доречний, на наш погляд, висновок, що регуляторну політику розвитку малого підприємництва потрібно трактувати як елемент системи державного регулювання розвитку цього сектору національного господарства, відповідальний за зростання якості державного управління в цій сфері шляхом створення необхідного нормативно-правового середовища здійснення підприємницької діяльності, її адміністрування з боку органів влади і місцевого самоврядування, формування умов, необхідних для активізації малого бізнесу, реалізації його ролі в економіці, зміцнення конкурентоспроможності та покращення структурних характеристик малого підприємництва держави.
Список використаних джерел:
1. Погрібняк, М. А. Запровадження регуляторної політики в Україні та державах Європейського Союзу. Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України – Львів: ЛІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 12.
2. Шульга, А. В. Засоби підвищення ефективності регуляторної політики у країнах ЄС. Збірник наукових праць Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління», 2014. – Вип. 2. – С. 285- 299.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter