В сучасному науковому світі все більше актуальним є вирішення прикладної задачі оцінки , аналізу та прогнозування соціальної напруженості. Питання аналізу природи виникнення її чинників, показників та наслідків займаються вчені з різних напрямків наукової діяльності. Причино. зацікавленістю питанням соціальна напруженість є її складна система взаємозв'язків, яка формується на різних рівнях, починаючи від мікрорівня (міжособистісних відносини) так і закінчуючи макроекономічними показниками розвитку країни та світу. Безумовно, багато експертів наголошую на тому, що прояви соціальна напруженість обумовлені певними факторами, таких, наприклад, як задоволеність населення розвитком соціально-економічної ситуації від мікрорівня (сім'ї або підприємств) до макрорівня (забезпечення соціальної безпеки державою і екологією). Кожний рівень та ланка суспільства відображає собою реакцію населення або окрема верств населення и соціогруп на сформованому обстановку чи можливий варіант розвитку, в результате котрих вони не здатні задовольнити певні потреби які мають велике значення для них.
Існує безліч тлумачень цьому поняттю. Про те це поняття міждисциплінарним та повинне досліджуватися як комплексна модель в якій можливе домінування деяких факторів для певних систем.
На сьогоднішній день великою кількістю вченими було розглянуто питання, пов'язані з різними проявами соціальної напруженості в різних сферах діяльності людини. Дослідженням соціальної напруженості займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: Анікін В.В. [1], Анікіна Л. А Артеев А. В. [2], Артеменко В. [3], Григаса Р. [4], Давидова А.А. [5], Дюркгейма Е. [6], Іванова О. В.[7], Кизим М.А. [8], Клебанова Т. С., Метрона Р., Пирогов И. В.[9], Пірсона Т.[10], Плюсоціальної напруженостііна Ю.М., Попов. Ст. Н, Рязанцева.В. [11], Сорокіна П., Шульца Е., Узунов.В,. Доломатов М. Ю., Головенько В. А., Мартинов.В., Мещерякова Е. М.[12]. Про, те на сьогодні все ще не існує чіткого розуміння як вимірювати рівень соціальної напруженості, оцінювати, виявляти загрозливого рівня та попереджати наслідків.
Різноманітність тлумачення соціальної напруженості ґрунтується на різних наукових напрямках та є сферою міждисциплінарних досліджень: економіки, політології, конфліктології, соціології, психології, соціальної філософії, історії. Тобто дослідження, оцінка та аналіз та прогнозування соціальної напруженості є міждисциплінарним об’єктом досліджень
За результатами аналізу літератури з питань соціальної напруженості не виявлено методу або алгоритму що дозволяв би оцінити соціально напруженість не тільки як міждисциплінарну проблему, але навіть в кожному з направленні наукової діяльності не існує єдиної думки або алгоритму оцінки соціальної напруженості. Відповідно до цього існує потреба у розробці алгоритму оцінки соціальної напруженості хоча би с точки зору економіки та наслідків для неї с метою запобігання негативного впливу соціальної напруженості на економіку.
Список використаної літератури:
1. Ильин Владимир Александрович, Гулин Константин Анатольевич Социальная напряженность в регионе: причины и тенденции // Проблемы развития территории. 2006. №3. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnaya-napryazhennost-v-regione-prichiny-itendentsii
2. Артеев А. В. Социальная напряженность : региональный опыт измерения [Электронный ресурс] / А. В. Артеев, В. Б. Житенев // Чиновникъ. – 2000 – № 3(9). – Режим доступа к журн.: http://www.chinovnik.uapa.ru/modern/issue.php?id=9
3. Артеменко В. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком / В. Артеменко // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 166–177.
4. Григас, Р. Контуры социологической концепции полей социальной напряженности… С. 29–35.
5. Давыдов А. А. Измерение социальной напряженности / А. А. Давыдов, Е.В. Давыдова. — М: ИС РАН, 1992.
6. Дюркгейма Е. Правил социологического метода 1919 года
7. Иванова, О. А. Конфликтология в социальной работе / О. А. Иванова, Н. Н. Суртаева. — М. : Издательство Юрайт, 2015. — 282 с.
8. Кизим Н. А., Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны: Монографія / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2008. – 204 с.
9. Пирогов И. В. Социальная напряженность : Теория, методология и методы измерения: дисс. ...кандид. социол. наук - Иваново, 2002. – 177с.Самойлов М. Г., Шамина Е. В. (Рыбинск)
10. Пірсон Т. Теория коллективного поведения. -М.: Наука, 1972. -С.34.
11. Диагностика социальной напряженности в обществе: региональный аспект / Под ред. П.В. Акинина, С.В. Рязанцева. – Ставрополь: Сервисшкола, 2002. –240 с.
12. Мещерякова Екатерина Михайловна Мониторинг социальной напряженности и реализация функций управления социальными системами// Вестник ЧГУ. 2007. №3. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/monitoringsotsialnoy-napryazhennosti-i-realizatsiya-funktsiy-upravleniya-sotsialnymisistemami
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter