Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює нові вимоги до підвищення якості економічної підготовки студентів технічних університетів, яка сприяє формуванню у майбутніх фахівців не тільки економічних знань, умінь і навичок, необхідних у професійній діяльності, але й забезпечує практичний досвід адаптації до ринкової економіки. Відтак, в умовах реформування вищої освіти в Україні модернізація змісту, форм і методів навчання економічних дисциплін набуває особливого значення.
Проблеми вищої економічної освіти молоді є предметом наукових досліджень В.Я. Боброва, Г.О. Ковальчук, В.А. Козакова, О.С. Падалки, О.О. Романовського, О.Т. Шпака. Однак, проблема економічної підготовки студентів технічних університетів потребує доопрацювання.
Для підвищення ефективності економічної підготовки студентів технічних університетів були активізовані лекції, практичні заняття, їх самостійна робота. Зокрема, лекція як форма забезпечення теоретичних настанов та викладок педагога підвищує ефективність, якщо застосувати взаємодію та діалог студентів і викладача у розв’язуванні проблем, ситуацій, завдань практично-прикладного характеру, використати мультимедіа засоби, структурно-логічні схеми, ілюстрації тощо. Практичне заняття як форма закріплення теоретичного матеріалу студентами та контролю сформованості їх знань, умінь і навичок підвищує ефективність, якщо застосувати навчальний тренінг – проектований навчально-виховний процес набуття студентами пізнавального досвіду на практичному занятті. Організаційно-методичними засобами наповнення навчальних тренінгів на практичних заняттях були інтерактивні методи навчання. Зокрема, розв’язування диференційованих задач практичного спрямування різних рівнів складності, проблемних ситуацій, проведення партнерських дискусій, ділових ігор, підготовка презентацій, навчальних проектів, виконання тестових завдань. Вони моделюють реальну професійну діяльність майбутніх фахівців в умовах ринку та виступають засобами пізнання майбутніми фахівцями економічних закономірностей, суб’єктів, об’єктів, предметів професійних відносин, критеріїв та методів досліджень у їх професійній діяльності. Ефективною виявилась і робота студентів на практичних заняттях у складі малих груп, на умовах змагання. Водночас, самостійна робота як визначальна форма організації економічної підготовки студентів технічних університетів відображає особистий внесок студента в результати пізнавальної діяльності. Встановлено, що ефективними методами реалізації самостійної роботи є створення студентами індивідуальних опорних конспектів, виконання вправ змістово-пошукового плану, підготовка та виконання індивідуальних, колективних завдань, курсових проектів на основі наскрізних завдань.
Критеріями оцінки ефективності економічної підготовки студентів технічних університетів було обрано: змістовий (якість набуття студентами змісту економічних дисциплін), процесуальний (сформованість економічних умінь студентів, рівень адаптації студентів до навчального процесу, рівень розвитку комунікативних умінь студентів, рівень групової згуртованості студентів), мотиваційно-рефлексивний (сформованість пізнавальної мотивації та розвиток рівня домагань студентів), поведінково-результативний (сформованість активної самостійності студентів). Динаміка навчальних досягнень студентів експериментальної вибірки порівняно з контрольною подана в таблиці 1.
Доведено, що активізація лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів дозволили збільшити кількість студентів творчого рівня оволодіння змістом економічних дисциплін в експериментальній вибірці на 24,43 % порівняно з контрольною, підвищити творчий рівень набуття умінь і навичок в експериментальній вибірці порівняно з контрольною на 23,67 %, забезпечити зростання позитивних внутрішніх пізнавальних мотивів студентів експериментальної вибірки на 35,7 % у порівнянні з контрольною, а також сформувати адекватний рівень навчальних домагань у 77,7 % студентів експериментальної вибірки, що на 35,6 % більше, ніж у контрольній. В експериментальній вибірці порівняно з контрольною виявилось на 25,1 % більше учасників студентського наукового товариства та на 23,44 % більше учасників науково-практичних конференцій. Працевлаштування за фахом випускників-учасників експериментальної вибірки виявилося на 28,6 % вище, аніж у контрольній.
Отже, результати проведеного дослідження довели, що експериментальні умови забезпечили в статистично значущих межах впорядковане, передбачуване, контрольоване підвищення рівня ефективності економічної підготовки студентів технічних університетів.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter