В ринкових умовах прийняття управлінських рішень відбувається при невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища фінансово-господарської діяльності підприємства, що обумовлює появу ризиків відхилення фактичного стану суб’єкта від планового. Тому кожен суб'єкт господарювання повинен розробити систему заходів, спрямованих на максимально можливе нівелювання таких небажаних наслідків. Процес управління ризиками повинен бути пов'язаний зі стратегічними завданнями розвитку організації та необхідністю забезпечення економічної безпеки бізнесу. Все це обумовлює необхідність оцінки впливу ризиків і розкриття інформації про них у звітності. У відповідності до змін, внесених до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» великі та середні підприємства будуть разом із фінансовою звітністю подавати звіт про управління (стаття 11.4) [1]. Відповідно до глави 5 Директиви № 2013/34/ЕС «Про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язану звітність певних типів підприємств» у Звіті про управління повинна подаватись інформація щодо розвитку компанії та її стану разом з викладенням основних ризиків, що є в неї, і невизначеностей, а також завдання і політику компанії в управлінні фінансовими ризиками, у тому числі її політику щодо страхування кожного основного виду прогнозованої операції, для якої використовується облік хеджування, а також схильність компанії до ризиків: цінового, кредитного, ліквідності та грошових потоків [2].
При побудові інформаційно-аналітичного забезпечення управління ризиками необхідно врахувати, що :
воно є джерелом інформації про ризики, які пов'язані з підприємницькою діяльністю суб’єкта. Тому якість інформації має важливе значення, оскільки дає змогу адекватно оцінити рівень ризику та його фінансові наслідки. Бухгалтерський облік, як інформаційна система процесу управління, не може обмежуватися інформуванням зацікавлених користувачів про ризики, що супроводжують діяльності організацій. Він повинен дати оцінку можливого їх впливу на фінансово-майновий стан організації та фінансові результати діяльності. До основних причин виникнення невизначеностей в процесі господарської діяльності можна віднести: випадкові збіги обставин (форс-мажор), протидія учасників ринкових відносин (конкурентів, невиконання договірних відносин контрагентами, конфлікти в трудовому колективі), неповнота або неточність інформації про події чи факти, а також професіоналізм менеджменту. Тому основними параметрами інформаційно-аналітичного забезпечення управління ризиками має бути доречність, достовірність, достатність інформації та надійність джерел її отримання.
фінансова звітність компаній є основним джерелом інформації, на основі якої приймаються управлінські рішення користувачами (стейкхолдерами), а, отже, є джерелом інформаційного ризику для них. Здебільшого інформаційні ризики є наслідком невизначеностей, що пов'язані з перекручуванням інформації в системі обліку внаслідок: вибору способів і методів обліку, калькулювання собівартості, способів оцінки об'єктів обліку і політики формування резервів, а також недостатнього рівня підготовки облікового персоналу до формування інформації для потреб управління чи їх професійного судження. Традиційним методом зниження інформаційного ризику є зовнішній аудит.
бухгалтерський облік, як основа формування інформаційного забезпечення, містить інструментарій управління підприємницькими ризиками. Одним із найбільш поширених інструменті є створення резервів. Окрім операцій з власного страхування, в обліковій системі відображається інформація про інші інструменти: хеджування, комерційне страхування.
корпоративна звітність є важливим інструментом управління системою взаємовідносин із стейкхолдерами, оскільки її показники не тільки задовольняють інформаційні потреби зацікавлених сторін, але також можуть впливати на формування очікувань контрагентів, тобто впливати на репутаційні ризики компанії. Крім того, репутаційний ризик посилюється при недостатній обізнаності зацікавлених сторін про ризики компанії у відносинах з різними партнерами [3]. Тому завданням інформаційно-аналітичного забезпечення управління ризиками є аналіз можливих дій зі сторони стейкхолдерів після оприлюднення звітності.
Отже,з метою підвищення ефективності управління ризиками компанії, необхідне постійне підвищення транспарентності звітності, що дозволяє зміцнити довіру зацікавлених сторін за рахунок подання надійної, своєчасної та репрезентативної інформації про бізнес компанії.
Список літератури
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України N 996-XIV від 16 07.1999. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14
2. Про щорічну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов'язаних з ними звіти певних типів компаній. Директива 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://vobu.ua/ukr/documents/item/dyrektyva-2013-34-es
3. Изнова Т. С. Аналитическое обеспечение управления репутационными рисками публичных компаний: дис. канд. эконом. наук: 08.00.12 / Т.С. Изнова.- Москва: ФГОБУ ВО «Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации», 2015.- 187 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter