Інвестиції як економічна категорія виконують ряд найважливіших функцій, без яких неможливий нормальний розвиток економіки підприємства і держави в цілому, так як інвестиції спрямовуються не тільки з метою отримання прибутку, а й з метою регулювання економіки в цілому і проведення певної структурної політики.
Сучасний світовий фінансово - економічна криза, що вибухнула в 2008 р, ставить нові вимоги перед інвестиційним механізмом, перетворюючи управління інвестиційною діяльністю підприємства в один з найбільш значущих аспектів фінансового менеджменту. Варто одночасно з цим відзначити, що інвестори, раніше володіли великим запасом вільних коштів завдяки стійкому зростанню фінансових ринків, втратили великі суми, на довгий час вилучивши їх з обороту.
Отже, рівень вимог, що пред'являються інвесторами до інвестиційних проектів підприємств реального сектора економіки багаторазово зріс, що змушує підприємства приділяти більше уваги опрацювання та аналізу своєї інвестиційної діяльності.
При виборі об’єкта інвестування проводиться низка передінвестиційних досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрямки інвестування. Обґрунтування доцільності інвестицій потребує розгляду якомога більшої кількості інвестиційних проектів із метою вибору найкращого. Звичайно, в цій справі інвестору допомагають інші учасники (посередники) інвестиційного процесу.
В умовах гострої конкуренції підприємствам необхідно швидко адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища, де виграє те підприємство, яке швидше за інших пристосується до реалій часу й адаптується до них.
Головним суб'єктом інвестиційної діяльності є саме підприємство, яке виступає у ролі інвестора і приймає рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Крім того, учасниками інвестиційної діяльності є кредитори, інвестиційні посередники, підрядники та ін. Ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів.
Інноваційна активність національної економіки визначається результатами діяльності підприємств, які розробляють і впроваджують нововведення у виробництво товарів, сферу послуг та інші галузі господарювання. Інноваційна діяльність має дуже важливе значення. При постійному розвитку науки, техніки, технологій можливий випуск конкурентоспроможної продукції та послуг.
Список використаних джерел:
1. Білик М. Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. – Міністерство фінансів України, 12/2003. – No12. – С. 24–36.
2. Савчук В. Практична енциклопедія фінансового менеджера – К. : Баланс Бізнес Букс, 2017. – 976 с.
3. Татар М. С. Аналіз і оцінювання фінансового стану суб’єктів підприємницької діяльності [Текст]: навч. посіб. до виконання курсової роботи– Х.: Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т», 2015. – 56 с.
______________________
Науковий керівник: Бабушкін Олександр Анатолійович, кандидат технічних наук, доцент кафедри економіки та маркетингу, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter