Контролінг ресурсів – це питання з яким кожна людина стикається щоденно. Що воно має під собою? Це аналіз, управління, оптимізація витрати ресурсів у процесі діяльності підприємства. Дане поняття близьке до поняття «фінансового контролінгу витрат», але є певні нюанси. Відповідно до різних джерел контролінг витрат це:
1. комплекс заходів з координації планування, розподілу, аналізу та контролю за витратами підприємства [1, с. 343]
2. зниження витрат, регулювання їх рівня, складу та призначення для досягнення поставлених цілей і отримання максимальної віддачі від використовуваних ресурсів, що реалізується через процесноорієнтоване управління витратами, оцінку і регулювання вартості функцій діяльності, процесів і операцій [2, с.141]
3. система планування та бюджетування витрат, їхній розподіл; планфакт аналіз моніторинг і контроль з метою задля того аби ефективно впливати на рівень витрат. [3, c. 179]
В усіх цих визначеннях наскрізно прослідковується одна тенденція – визначення витрат через грошовий вимірник. Всі оптимізації використання реальних матеріалів, запасів чи ресурсів зводяться до єдиної мети – зниження грошових витрат. З такої точки зору фінансового контролера не завжди видно реальні зміни щодо процесу виробництва та використання ресурсів, видно лише подію зменшення чи збільшення витрат та факт необхідності змін.
Безпосередньо у визначені контролінгу ресурсів спостерігається більше якісного впливу контролера на використання ресурсів підприємства. Працюючи на контролінгом саме ресурсів відбувається абстрагування від моделей аналізу, та занурення у лінію виробничого процесу, виявлення проблемних точок, їхня оптимізація у реальному а не грошовому вимірнику. Отже, контролінг ресурсів це не просто цифровий аналіз, а і реальний вплив на процеси діяльності підприємства.
За змістом ресурси підприємства можна розділити на: грошові, матеріальні, людські. У сфері послуг із цих ресурсів використовується лише два – грошові і людські. Матеріальні ресурси відсутні через відсутність безпосереднього виробництва речей матеріального побуту. Контролінг грошових ресурсів більшою мірою здійснюється фінансовим менеджером в процесі управління грошовими потоками. Залишається питання контролінгу людських ресурсів. І полягає воно в тому:
• як корелюється заробітна плата із витрачанням людського ресурсу?
• як оцінити проект на якому використовуються ресурси декількох осіб?
• як утворювати ціни на послуги?
• як аналізувати, оптимізувати, контролювати витрачання людського ресур-су?
На ці питання ми пропонуємо наступну відповідь. У використанні людського ресурсі є певне обмеження – час, а його кількість регламентується трудовим договором. З технічної точки хору відслідковувати час співробітників можна за допомогою безлічі програмних забезпечень, і це завдання не є надскладним, але приносить безліч переваг. Саме аналіз витраченого часу кожним спеціалістом може допомогти:
• знаходити проблемні етапи у процесі реалізації послуг та вдосконалювати їх
• оцінювати і порівнювати співробітників між собою дивлячись на результати їхньої праці через призму якості та швидкості роботи
• із розрахунком ціни на послуги та планфакт витрат аналізом
Втім лише показника часу не вистачить для того аби порахувати ціну послуги у грошовому вимірі. Необхідно розраховувати вартість години праці (В). Розрахунок та використання такого показника має 2 етапи.
Етап 1. Розрахунок за фактичними показниками. На першому етапі варто визначити: • скільки на день має витрачати співробітник годин – час (Ч)
• яка заробітна платня співробітника (ЗПпряма)
• який фонд заробітної платні персоналу, який не бере участі у безпосередньому наданні послуг (ЗПнепряма)
• які є адміністративні витрати (А)
З такими даними визначимо, що собівартість години праці становитиме:
Маючи собівартість години часу співробітника ми можемо оцінити чи вклалися ми у ціну послуги, або чи покрила послуга за весь свій час надання витрати які понесло підприємство, чи є ця послуга беззбитковою.
Для розрахунку ціни (клієнтської вартості години праці) варто до собівартості додати відсоток прибутку який очікує отримувати підприємство:
За допомогою такого показника та статистики витраченого часу на надання певної послуги підприємство може визначати ціну власних послуг.
Етап 2. Коригування. Разом із введенням та контролем такої системи оцінки витрачання людського ресурсу можуть знаходитися невідповідності: завищені заробітні платні неефективним співробітникам, занижені вартості певних послуг, занадто дорогі етапи реалізації певних послуг власним ресурсом, виявлення можливостей та економічних вигод аутсорсу тощо. Всі ці та інші індивідуальні лаги системи потребуватимуть коригувань з метою покращення її адекватності.
Отже, ми визначили що оцінити витрачання людського ресурсу можна за допомогою розрахунку вартості години часу робітників підприємства. Такий підхід до управління ресурсом зможе зробити реальний вплив на витрати підприємства знизивши їхній рівень.
Список використаних джерел
1. Терещенко О. О., Бабяк Н. Д., Фінансовий контролінг, навчальний посібник, КНЕУ, Київ – 2013
2. Савчук Д. Г. Контролінг витрат у антикризовому фінансовому управлінні підприємством / Д. Г. Савчук // Облік і фінанси. - 2014. - № 4. - С. 140-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2014_4_23
3. Синчук І.В. Формування системи контролінгу витрат з метою забезпечення ефективності діяльності підприємства / І.В. Синчук // «Young Scientist» - № 3 (30) - march, 2016 С. 179-182 . - Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/3/42.pdf
_________________________
Науковий керівник: Іванець Ірина Василівна, доцент кафедри корпоративних фінансів і контролінгу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, кандидат економічних наук
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter