Останнім часом все більше ринкове середовище інтегрується в Інтернет-простір, що примушує підприємства адаптувати свої маркетингові стратегії до нових умов інформаційного середовища. Модель віртуальної економіки продукує появу діджітал-маркетингу («digital-marketing») або цифрового маркетингу, який базується на інформаційно-цифрових засобах із використанням інтерактивного та таргетивного інструментарію.
Цифровий вид маркетингу – новий еволюційний вид маркетингу, який у якості каналу комунікацій широкоформатно використовує мережу Інтернет та цифрові медіа, дозволяє ефективно просувати товар або торгову марку через Інтернет.
Цифровий маркетинг надає компанії значні переваги при просуванні продукції у порівнянні з іншими конкурентами, а саме: інтерактивність; широка доступність веб-ресурсів; необмежений в територіальному форматі споживчий сегмент; широке розповсюдження та охоплення Інтернет-технологіями цільового споживчого сегменту; оперативність реагування на зміни в стратегії [2]. При цьому витрати на реалізацію стратегічних цілей в цифровому маркетингу значно нижчі у порівнянні із бюджетом звичайної реклами.
Компанія може обрати два напрямки просування товару через цифровий маркетинг: напрямок «витягування» («pull-strategy») на базі самостійного споживчого вибору або напрямок «проштовхування» (push-strategy) на базі спам-розсилок та традиційного нав’язування продукції споживачу[3].
Стратегія просування із застосуванням інструментів цифрового маркетингу має бути логічним продовженням загальної функціональної стратегії розвитку компанії (в окремих випадках вона виступає елементом комунікаційної стратегії). Вона дозволяє сформувати культуру споживчого сегменту, коригувати уявлення про бренд, забезпечити безперервний моніторинг цільової аудиторії без територіального обмеження тощо.
До ключових компонентів стратегії просування в цифровому маркетингу відносять: веб-сайт, соціальні медіа та технології, технології мобільних гаджетів (через які визначаються цільові групи та здійснюється захоплення майбутніх покупців), трафік та вимірювання[1].
Веб-сайт є візитівкою фірми та основним джерелом для маркетингових досліджень. Його контент має бути змістовним, простим у навігації та доступним для оформлення замовлення, оплати його онлайн тощо. Переважна більшість інструментів цифрового маркетингу перенаправляє потенційного споживача саме на домашню сторінку фірми, а в такому випадку інформаційне наповнення сайту повинно виправдати очікування користувачів[1]. Компанії також варто потурбуватись про формування клієнтського портфелю за рахунок відвідувачів сайту: запросити їх електронні адреси, підписки на сторінки компанії та її новини, спонукати до діалогу з онлайн-консультантами тощо.
Соціальна компонента дозволяє використовувати соціальні мережі для просування продукції цільовим аудиторіям в режимі он-лайн, формуючи при цьому спеціальні медіа-платформи фірми[1]. Користується популярністю в цифровому маркетингу такі мережі як Facebook, Instagram, YouTube, Tweeter. Ефективність просування товару з використанням соціальної компоненти також напряму залежить від контенту повідомлень.
Мобільні технології відкривають широкий діапазон прикладного застосування засобів з просування товару в режимі нон-стоп, починаючи від seo-просування, контекстної та традиційної реклами, SMM, до партизанського маркетингу в режимі реального часу.
Вимірювання дозволяють визначити ефективність обраної стратегії просування товару через засоби цифрового маркетингу за такими параметрами: дії користувачів та конверсії, рівень заохочення користувачів до листування, рівень впливу на активність користувачів тощо.
Останнім часом серед трендових засобів цифрового маркетингу виокремлюють також онлайн-відео (переважає аудиторія до 30 років); нативна (природна) реклама, яка органічно вписується в інформаційний контент; залучення активних інтернет-користувачів (наприклад, блогерів) до рекламної компанії.
Загалом комбінація ключових компонентів може визначати такі стратегії просування товару в цифровому маркетингу як: «тарифіковане просування», «тестування рекламних площадок», «управління іміджем фірми/компанії», «проактивне просування» (комерційний результат досягається через взаємодію трафікового просування, таргетингу з плануванням реклами), або компанія може сформувати цільову стратегію (обрати збутовий таргетинг, маркетингове переслідування чи полювання) [3].
В будь-якому випадку кінцевим результатом стратегічного планування є забезпечення лояльності контент-споживачів (останні купують товар через емоційний імпульс, в меншості випадків – покупка є раціонально обґрунтованим вибором).
Процес стратегічного просування через засоби цифрового маркетингу включає такі етапи: визначення цілей, цільової аудиторії, формування унікальної пропозиції, аналіз технологій та інструментів, розробка контенту, виконання та менеджмент, аналіз результатів та ефективності, коригування (за необхідності).
Отже, глобальні трансформації в інформаційно-економічному просторі визначили еволюцію стратегічних маркетингових інструментів через появу цифрового маркетингу та модифікацію стратегій просування з використанням Інтернет-ресурсів.
Список використаних джерел:
1. Акулич М. Діджітал-маркетинг / Акулич М. – Видавниче рішення. - 2017. - 200 с.
2. Окландер М. Специфічні відмінності цифрового маркетингу від Інтернет-маркетингу / М.А. Окландер, О.О. Романенко // Економічний вісник НТУ України «КПІ»: Збірник наукових праць. – 2015 (12). – С. 362-371.
3. Рубан В. Цифровий маркетинг: роль та особливості використання. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 2-2 (08). С. 20–25.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter