Питання «проблемних» статей Конституції України є актуальним уже не один рік. Верховна Рада України кожного нового скликання вносить свої пропозиції щодо змін окремих статей, розділів, а також Конституції в цілому. Таку ж ініціативу проявляє і Президент України, зокрема під час великої прес-конференції у Києві Президент Порошенко виступив за те, щоб у Конституції було зафіксоване прагнення України до членства в Європейському союзі та НАТО [1]. В свою чергу Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що підтримує пропозицію Президента України Петра Порошенка зафіксувати у Конституції прагнення України до членства в Євросоюзі і НАТО[2].
Крім посадових осіб та політичної еліти, це питання розглядають також і науковці-правники. Одні з них пропонують до зміни конкретні статті, інші ж піднімають питання загального характеру, наприклад гарантії її реалізації [3] чи проведення повної конституційної реформи [4]. Зупинимось на пропозиції внесення змін до тексту деяких статей.
Розділ ІІІ Вибори. Референдуми, ст.70: Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Чому тільки громадяни України? Адже в нашій країні проживає на законних підставах велика кількість апатридів, які, на відміну від іноземних громадян, не мають права голосу в жодній з країн. За даними Агентства ООН у справах біженців, в Україні кількість осіб без громадянства сягає близько 40 тисяч людей. Це дуже значна кількість осіб, які б могли доповнити електорат в нашій державі. Звичайно це повинні бути особи, які проживають в Україні постійно, а не тимчасово – це може бути одна із умов, при яких особам без громадянства надавалося б право голосу. Також до таких умов можна додати наявність дітей, або інших родичів першої лінії спорідненості, що є громадянами України, ще, – офіційне працевлаштування чи наявність інших законних джерел існування.
Розділ V Президент України, ст.103: Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Вважаємо за необхідне доповнити статтю вимогою щодо освіти кандидата на пост президента. Звичайно вона повинна бути вищою, а також беручи до уваги те, що згідно п.17 ст.106 Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, то повинен мати ще й військову освіту, або хоча б проходити військову підготовку у вищому навчальному закладі під час отримання відповідної спеціальності.
Ст.48 розділу ІІ Права, свободи та обов’язки людини і громадянина вважаємо взагалі недоцільною. В статті вказано, що кожен має право на достатній життєвий рівень. А де рамки цього рівня і чи він чітко визначений в нашій державі? У кожної людини свої цінності в житті, і те, що одна людина вважає нормальним, – для іншої взагалі неприйнятно. Чи може звичайний громадянин мати такі ж «блага» як наприклад народний депутат чи суддя Верховного Суду України? Це одне із проблемних питань, яке постійно є актуальним. Зокрема, Андрієнко І.С. в своїй праці «Достатній життєвий рівень як правова категорія» проаналізувавши різні підходи до визначення такого рівня, робить наступний висновок: рівень життя є складним і багатоплановим поняттям, що охоплює різноманітні аспекти життєдіяльності людини. Рівень життя є динамічною категорією, розуміння якої залежить від рівня розвитку суспільства в конкретний період часу. Достатній життєвий рівень передбачає забезпеченість рівня доходу громадян, необхідного для задоволення їх базових (мінімальних) фізіологічних і соціальних потреб. Достатній життєвий рівень не може бути нижчим, ніж величина прожиткового мінімуму встановленого державною для відповідних соціальних груп населення [6]. Отже, дану статтю вважаємо за необхідне розширити та конкретизувати.
Підсумовуючи вищезазначене можна сказати, що список «проблемних» статей не є вичерпним і ще багато з них потребують змін, доповнень та конкретизації певних норм. Конституція України вважається однією з найгуманніших конституцій у світі, але для того, щоб вона стала ідеальною, потрібно пройти ще довгий шлях її становлення та змін.
Список використаних джерел:
1. Як Порошенко мінятиме Конституцію? Усі варіанти та їхні наслідки. [Текст]/.[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://glavcom.ua/ publications/yak-poroshenko-minyatime-konstituciyu-usi-varianti-ta-jihni-naslidki-478964.html.
2. Голова КСУ підтримує пропозицію Порошенка «заякорити» в Конституції євроатлантичну інтеграцію. [Текст] / [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news/29075572.html.
3. Сергій Морозюк. Загальна характеристика гарантій реалізації Конституції України // Підприємництво, господарство і право, 12/2016, ст. 168-172.
4. Чернецька О.В. Конституція України та конституційна реформа в національному конституційному вимірі/ О.Чернецька // Конституційне право та конституційний процес в Україні.- 2012. ст. 112-116.
5. Андрієнко І.С. Достатній життєвий рівень як правова категорія/І. Андрієнко // Проблеми цивільного та господарського права.- 2015.-2. ст.93-95.
|