Вітчизняна економіка знаходиться в глибокій економічній кризі з одного боку через застарілість та зношеність основних виробничих фондів, з іншого - через політичні проблеми пов’язані з військовою агресією на сході та втратою традиційних ринків збуту. Розглянемо зовнішньо-торговий товарообіг. Приріст експорту в 2017 році склав $6.91 млрд до $43.26 млрд, приріст імпорту склав $10.65 млрд до $49.53 млрд. Як результат, імпортовано було на $6.27 млрд товарів більше ніж експортовано. Роком раніше від’ємне торгове сальдо складало лише $2.53млрд. Частково такий ріст пояснюється зростанням імпорту в країну енергоносіїв, зокрема вугілля, на $1.2 млрд. та газу та нафти і продуктів її переробки. Структуру імпорту та експорту товарів наведено у таблицях 1 та 2.
Відповідно до цих даних значна доля імпорту припадає на енергоносії, та товари кінцевого споживання з високою доданою вартістю. Країна практично не імпортує сировину та напівфабрикати для подальшої переробки у товари з більшою доданою вартістю. Це говорить про те, що Україна погано інтегрована у світові та європейські ланцюжки переробки продукції.
За останній рік обсяги експорту зросли по всіх галузях, проте лише по сільськогосподарській продукції та продовольчих товарах перевищили до кризовий 2013 рік. Загалом спостерігається суттєве зменшення частки машинобудування, хімічної промисловості та металургії у структурі експорту, що характеризується значною доданою вартістю, на користь сировинної сільськогосподарської продукції та продовольства.
Відхід від нинішнього шляху до цілком сировинної структури економіки, продовження евроінтеграційних процесів потребує модернізації виробництва для випуску високотехнологічних та більш конкурентних товарів з високою доданою вартістю, стрімкого нарощування їх експорту, великої уваги до енергоощадних та інноваційних технологій, адже за енергоємністю продукції вітчизняна економіка значно випереджає розвинуті країни Европи. Все це не можливе без значних капітальних інвестицій. Проте залученню капітальних інвестицій з зовнішніх джерел суттєво заважає військова агресія та її наслідки – зростання інфляційних процесів, падіння довіри населення до банківських установ та скорочення обсягів банківського кредитування, зменшення інвестиційних можливостей державного бюджету та низка інших причин. Якщо в 2013 році частка капітальних інвестицій до ВВП складала 17.1%, у 2016 році -15.1%, у 2017 році – 15%. Загалом можна виділити наступні групи причин, що стоять на заваді зростанню капітальних інвестицій:
• Обумовлені кризовою економічною ситуацією в країні
а) недовіра до банківських установ і відтік з них вкладів населення
б) низький рівень доходів населення і як наслідок цього зменшення ресурсу домогосподарств, що може бути залучений до банківської системи та кредитування.
в) погіршення фінансового стану підприємств, адже саме їх ресурс складає значну частину капітальних інвестицій
г) інфляційні процеси та нестабільність національної валюти
д) зменшення інвестиційних можливостей державного бюджету
• Обумовлені законодавчими проблемами
а) нерозвиненість фондового ринку
б) складні процедури реестрації, оподаткування, закриття підприємницької діяльності.
в) недосконалість інвестиційного законодавства та захисту прав інвесторів
• Обумовлені низьким рівнем інформованості громадян
а) низька поінформованість населення про можливі напрями інвестування
б) брак внутрішніх інвесторів.
• Обумовлені політичною ситуацією в країні
а) політична нестабільність
б) високий рівень корумпованності влади
в) дефіцитний державний бюджет та значні виплати по держборгу
Виходячи з озвучених проблем виникає необхідність пошуку механізмів, що будуть стимулювати зростання капітальних інвестицій в економіку України. Пропонуються наступні основні кроки:
• Удосконалення законодавства у сфері інвестиційної діяльності
• Розбудова державою власного фондового ринку
• Бездефіцитний держбюджет та поступове зниження частки запозичень у структурі ВВП
• Зміцнення стабільності грошової одиниці та зниження інфляції
• Стимулювання кредитування інвестиційних проектів
• Збільшення державою обсягів та ефективності державного інвестування
• Залучення суттєвого інвестиційного ресурсу на внутрішньому ринку шляхом випуску державних облігацій.
Висновок. За умови зовнішньої військової агресії та втрати традиційних ринків збуту на сході Україна постала перед об’єктивною необхідністю оновлення виробничих потужностей та побудови більш конкурентних виробництв, продукція яких могла б бути затребуваною на більш конкурентних ринках Західної Европи. Якісне оновлення виробництва фактично повністю відбувається за рахунок капітальних інвестицій. Як показує проведений аналіз, за останні 5 років негативна динаміка до зниження частки капітальних інвестицій у структурі ВВП країни має сталу тенденцію. Недостатність капітальних інвестицій веде до втрати конкурентоспроможності національних виробників та української економіки в цілому. Ключова роль у виході з цієї складної для країни ситуації має належати державним інститутам, які мають втілити цілий ряд кроків у правовому, фінансовому та політичному напрямках для покращення ситуації.
Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики України: Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. Статистичний щорічник України, 2017 рік. К.: Держкомстат України, 2017. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Відкрита статистична база даних Knoema. Україна. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.knoema.com
4. Державна фіскальна служба України. Офіційний портал [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.sfs.gov.ua/
_________________________
Науковий керівник: Калінчик Микола Володимирович, доктор економічних наук, Інститут економіки та менеджменту Університету “Україна”
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter