В сучасних умовах у всьому світі спостерігається загострення соціально-економічних проблем, зростає бідність, рівень безробіття, посилюється нерівність та соціальна несправедливість. Певною мірою вирішенню цих проблем може сприяти соціальне підприємництво, яке досить динамічно розвивається в європейських країнах (наприклад, у Великобританії створено біля 60 000 соціальних підприємств).
Соціальне підприємництво – це діяльність, направлена на вирішення або пом’якшення соціальних проблем на принципах самоокупності, стійкості та інноваційності. Головним завданням соціального підприємництва є сприяння створенню суспільного добробуту, що може бути реалізовано наступними шляхами:
- Надання допомоги у подоланні соціальної ізольованості – зокрема, працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями ;
- пошук нових інноваційних способів реформування державних соціальних послуг;
- залучення громадян до участі у соціальних ініціативах на волонтерських засадах,
- створення нових видів соціальних послуг, які залишаються поза увагою звичайного бізнесу у зв’язку з малоприбутковістю, непопулярністю, відсутністю належної професійної підготовки;
- більш ефективне використання ресурсів при вирішенні соціальних проблем;
- зниження навантаження на місцеві бюджети для вирішення соціальних проблем.
На відміну від традиційного, соціальне підприємництво завжди носить інноваційний характер, обумовлений тим, що соціальні підприємці намагаються вирішувати соціальні проблеми нестандартними шляхами. Адже найбільш привабливі прибутково ніші зайняті саме традиційним бізнесом. Крім того, діяльність соціальних підприємств, направлена на підтримку соціальних груп, які опинилися в складних життєвих обставинах (внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, люди пенсійного віку, багатодітні матері, люди з особливими потребами т. і.), пов’язана з певними ризиками та потребує додаткового інвестування, що спонукає до створення власних (оригінальних) проектів.
В Україні, незважаючи на гостру потребу у розвитку соціального підприємництва, обумовленою неспроможністю держави забезпечувати базові соціальні стандарти, на сьогодні відсутня відповідна законодавчої база, яка дала б можливість об’єктивно оцінити організаційно-правові засади соціального підприємництва та визначити його вплив на вирішення ключових соціальних проблем.
З метою популяризації, розвитку та підтримки соціального підприємництва в Україні реалізується проект «Соціальні підприємства в Україні», який виконується громадською організацією «Молодіжний центр з проблем трансформації соціальної сфери “СОЦІУМ-ХХІ. В рамках даного проекту проведені опитування соціальних підприємств, за результатами якого видано «Єдиний каталог соціальних підприємств 2016 – 2017 р .р. », що включає характеристику 150 підприємств. Соціальні підприємництва даною організацією трактуються « як організації (незалежно від організаційно-правової форми), які вирішують соціальні та/чи екологічні проблеми» [1].
Крім того, підприємство повинно відповідати хоча б одному з критеріїв:
- працевлаштування вразливих груп населення (ветерани АТО, ВПО, люди з інвалідністю, мешканці сільської місцевості та ін);
- частина чи весь прибуток від діяльності спрямовується на підтримання статутної діяльності громадської організації, благодійної організації чи благодійного фонду;
- частина чи весь прибуток виділяється на фінансування окремих видів послуг для соціально вразливих груп населення / підтримки соціальних, культурних чи спортивних заходів, проектів [1].
Розвиток соціального підприємництва в Україні знаходиться на початковій стадії. Ключовими проблемами, які перешкоджають активізації цієї актуальної для українського суспільства діяльності є наступні:
- відсутність нормативно-правової бази;
- недостатня мотивація створення соціальних підприємств;
- низька інформованість суспільства про інноваційну роль соціальних підприємств у вирішенні соціальних проблем.
За умов недостатнього фінансового забезпечення соціальної сфери соціальне підприємництво знаходить інноваційні шляхи вирішення соціальних проблем, часто використовуючи при цьому непридатні для традиційного використання ресурси. Важливим показником ефективності діяльності соціальних підприємств є полегшення матеріального становища окремих соціально вразливих категорій громадян шляхом зростання їхнього добробуту.
Використовуючи інноваційні методи, нетрадиційні ресурси, соціальні підприємства можуть сприяти формуванню конкурентного середовища та економічному зростанню країни.
Список використаної літератури:
1. Підсумковий звіт за результатами дослідження «Соціальні підприємства в Україні» / автор тексту громадська організація «Молодіжний центр з проблем трансформації соціальної сфери “СОЦІУМ-ХХІ”» . 2017. - 32 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter