Останнім часом вітчизняна економіка поступово почала виходити із затяжної кризи та демонструвати певні ознаки стабілізації. Проте, зростання економічних показників нашої країни відбувається дуже повільно. Головним ключем вирішення цих проблем сьогодні є бізнес-клімат нашої країни, а саме розвиток інформаційних технологій у бізнесі. Про це свідчить досвід багатьох країн світу, особливо – США, Японії, Ізраїлю, а також країн Євросоюзу. В епоху індустріальної економіки зростання виробництва характеризувалося нарощуванням фізичних розмірів підприємства – збільшенням кількості обладнання, його потужності, розширенням штату працівників. А зараз, в епоху цифрової економіки, найважливіший ресурс для підприємства – інформація. Торговельні майданчики в мережі Інтернет не обмежені, компанії не потрібно бути великою, щоб успішно конкурувати. Один і той же фізичний ресурс може бути використаний нескінченну кількість разів для надання різних послуг. Саме тому особливої актуальності набуває розвиток digital-бізнесу в Україні.
Машинне навчання, штучний інтелект, блокчейн, розширена аналітика даних, «Інтернет речей» та інші технологічні тенденції – це нові перспективи для економіки України. Швидкість впровадження інновацій та здатність надійно захищати свої активи визначають успіх компаній і організацій. Сучасні технологічні тенденції, такі як: мобільні та соціальні рішення, «хмарні обчислення» (англ. Cloud Computing) та аналіз даних, пропонують новий спектр можливостей для бізнесу, і Україна тут не є винятком.
На сьогоднішній день, ІТ-індустрія України демонструє стрімкі темпи зростання. В галузь залучено понад 120 тис. розробників та інженерів по всій Україні. Обсяг експортної виручки у 2017 році за даними НБУ становив 3,6 млрд. доларів, що на 20% більше, ніж у 2016 році. Така динаміка росту галузі була спричинена збільшенням попиту на діджитал трансформацію бізнесу [1].
Як свідчить досвід країн – Естонії, Ірландії, Швеції та Ізраїлю, які збільшили за 5 років обсяг ВВП в середньому на 20%, саме завдяки розвитку цифрової економіки, вплив digital-технологій на бізнес, має безліч переваг:
- взаємодія з більш широкою цільовою аудиторією;
- велика залученість користувачів і більше потужний вплив на них;
- поліпшення позицій компанії в мережі в порівнянні з конкурентами, які користуються тільки стандартними методами впливу на покупців;
- скорочення витрат в порівнянні з традиційними кампаніями [2-3].
За результатами спільного дослідження Capgemini Consulting і MIT Center for Digital Business виявилося, що застосування компаніями цифрових каналів для взаємодії з клієнтами підвищує прибуток приблизно на 26 % порівняно з тими бізнесами, які використовують тільки традиційні методи впливу на аудиторію [3].
З розвитком Digital з'являються і нові бізнес-моделі, так звані «Онлайн-платформи». Простим прикладом може слугувати класичний ринок, на якому покупці та споживачі знаходять одне одного і задовольняють власні потреби. У сучасному світі можна назвати багато компаній, які функціонують на принципі платформної бізнес-моделі. До них відносяться: Visa, Google, Apple iTunes, Microsoft. В Україні найяскравішим прикладом є Компанія EVO, на базі якої функціонує безліч «онлайн-платформ», таких як: Prom.ua, Satu.kz, Deal.by, Bigl.ua, Zakupki.prom.ua, Kabanchik.ua, Kabanchik.by, MegaMaster.kz.
Основним напрямом діяльності компанії EVO є реалізація в мережі Інтернет проектів, пов’язаних з роздрібною і оптовою купівлею-продажем, замовленням, обміном, поставками товарів і послуг, комерційним посередництвом між фізичними особами, між фізичними та юридичними особами, між юридичними особами, між комерційними та державними установами [4].
За допомогою «онлайн-платформи» Zakupki.Prom.ua, яка є майданчик-учасником системи електронних державних торгів ProZorro, у 2016 році бізнес України заробив 60 млрд грн. Кількість проведених тендерів на них за останні роки наведено на рис. 1.
Підраховано, що у 2017 році Україна провела державних закупівель у системі ProZorro на суму 500,3 млрд грн. І саме використання даної електронної системи економія державних коштів становила 27 млрд грн [5].
Серед прикладів застосування digital-технології в Україні також можемо назвати такі компанії:
- Smart Solutions, яка надає послуги щодо управління персоналом, аутсортингу підприємства, аутплейсменту, охорони праці та інших HR-послуг;
- AGRO-HUB, яка поширює інновації в аграрний сектор України;
- N-iX, яка є однією з найдинамічніших ІТ компаній України. Вона надає безліч IT-послуг та є технологічним партнером для інноваційних компаній з Північної Америки, Великої Британії, Швеції та країн Європи. Крім цього, компанія N-iX працює над різними проектами у сфері: телекомунікацій, фінансів, медіа, енергетики, освіти та медицини [6].
N‐iX компанія за останні три роки зросла на 331 %, що дало їй змогу потрапити до рейтингових списків Inc. 5000 Europe та Software 500. Вже другий рік поспіль N-iX визнано однією зі 100 найкращих аутсорсинг компаній світу за версією IAOP [7 - 10].
Проте, розвиток digital-бізнесу в Україні має і ряд проблем. За даними звіту компанії A.T. Kearney «Digital-підприємництво в Україні. Як Україна може створити екосистему світового рівня», щорічно в Україні з’являється близько 400 digital-стартапів. Третина з них знаходить фінансування в Україні – від венчурних компаній, бізнес-ангелів або від друзів і сім’ї. Ще 5% шукають фінансування за кордоном. З 60 українських стартапів, які залишаються в країні, близько третини стають стабільними компаніями і лише один-два перетворюються на успішні бізнеси, що розвиваються [2]. Головними перешкодами на шляху розвитку стартапів є відстуність інвестиційного клімату та навичок ведення бізнесу.
В умовах євроінтеграції, для України дуже важливо брати приклад у розвитку цифрової економіки з європейських країн. Європа намагається забезпечити нові можливості для підприємств та прискорити «цифрові» трансформації свого бізнес-ландшафту, стимулюючи застосування новітніх цифрових технологій для вдосконалення бізнес-процесів.
На сьогодні, в Європі успішно реалізується стратегія Єдиного цифрового ринку DigitalSingleMarketStrategy (DSM). На думку європейських експертів,
DSM може принести об’єднаній Європі додаткові 415 мільярдів євро щорічно і
забезпечити створення сотень тисяч робочих місць. На сьогодні, за даними Європейської Комісії, чисельність цифрових підприємств налічує близько 40% загального їх обсягу [9, 11].
До 2021 року в Європі планується створення нової служби «єдиного вікна» OneStopShop (OSS), яка буде поширена на імпортні товари. На відміну від нинішніх реалій, продавці та торгові майданчики зможуть сплачувати ПДВ безпосередньо в момент, коли споживач з країни ЄС здійснює покупку. Тобто, продавці, розташовані за межами ЄС, зможуть декларувати ПДВ за допомогою OSS. Потім ці придбані товари проходитимуть через прискорений митний механізм [11].
За даними 2017 року, Україна займає останні місця порівняно з країнами Європи по digital-сегментах з надання послуг та «Інтернету речей» [9].
Проте, Україна взяла курс на розвиток digital-бізнесу. Про це свідчить те, що Кабінет міністрів України 17 січня 2018 року затвердив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року. Крім того, успішно функціонує асоціація DIGITAL UKRAINE, діяльність якої спрямована на підтримку українського IT-бізнесу, популяризації українських ІТ-інтеграторів в ЄС, США та ін., зростання податкових платежів до бюджету від ІТ та створення нових робочих місць [2].
Отже, в сучасних умовах глобалізації, IT-технологій та інновацій digital-бізнес є важливим аспектом розвитку економіки будь-якої країни. Саме запровадження digital-технологій у бізнесі дасть змогу підприємству стати конкурентоспроможним не тільки на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому, дозволить значно розширити свою діяльність, збільшити дохід та покращити в цілому фінансові результати діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. IT UKRAINE ASSOCIATION: Публікація IT Ukraine (Експорт комп’ютерних послуг зріс на 29%) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://itukraine.org.ua/eksport-komp80%yuternix-poslug- %D1%9s-html (дата звернення: 28.09.2018).
2. Уряд схвалив концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства україни на 2018–2020 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=ukUA&id=a97c8-7d-41-b7 (дата звернення: 24.11.2018).
3. Важливість digital-маркетингу в сучасному // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://staffa.com.ua/top-9-preimushesv-digital-marketinga-pri-prodvizhenii /lang=uk (дата звернення: 24.11.2018).
4. Офіційний сайт – Evo.company/ Про компанію// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://evo.company/ua/evo-company/.
5. Офіційний сайт – УНІАН, Інформаційне агентство / Prozorro підрахувала економію бюджетних грошей від використання системи – 50 мільярдів // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://economics.unian.ua/ (дата звернення: 24.11.2018).
6. Офіційний сайт – N-IX/ news/ [електронний ресурс] – https://www.n-ix.com/.
7. ТОП-50 найбільших IT-компаній України – Липень 2018// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://jobs.dou.ua/top50/ (дата звернення: 18.11.2018).
8. Inc. 5000 Europe 2018. Meet the fastest-growing private companies in Europe. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.inc.com/inc5000eu/list/2018 (дата звернення: 14.11.2018).
9. Denys Krasnikov. 33 Ukrainian companies among Europe’s fastest-growing firms/ KIEV POST UKRAINE’S GLOBAL VOICE // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kyivpost.com (дата звернення: 18.11.2018).
10. Электронные платформы как инструмент модернизации экономики Украины / С.В. Иванов, А.С. Вишневский // Вісник економічної науки України. – 2017. - № 1 (32). – С. 47–53.
11. Офіційний сайт – UKRINFORM/ Денис Чернігов. Європа формує Єдиний цифровий ринок // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua (дата звернення: 23.11.2018).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter