Місце України у світовій економіці та темпи її соціально-економічного розвитку у визначальній мірі залежить від вирішення усіма суб’єктами економічних відносин проблемних питань перебігу процесу управління людським капіталом, початковим етапом якого є вимірювання.
Аналіз наукової думки щодо підходів до вимірювання людського капіталу підприємства показав наступне:
1. У сучасних дослідженнях поступово здійснюється розширення підходів, методів і показників вимірювання та наступного за ним в управлінському контурі процесу оцінювання людського капіталу й сфери їх застосування. Це стосується використання комбінованих підходів до дослідження на основі поєднання різних методів, а також все більшого використання натуральних показників. Останні безпосередньо відображають характеристики людського капіталу і мають нарівні з вартісними показниками завжди входити до системи показників. У свою чергу, конкретна комбінація методів вимірювання визначається цілями і завданнями програми дослідження.
2. Процедура вимірювання та оцінювання людського капіталу застосовується відносно вузького кола елементів даного капіталу, переважно освіти, мотивації і останнім часом - мобільності.
3. Кількість показників в більшості випадків є обмеженою і не відображає повний або наближений до такої повноти зміст продуктивних здібностей працівників. Так, відносно кожного елемента людського капіталу досліджується в середньому від 2 до 5 характеристик. Причому вибір показників для вимірювання не містить глибокого обґрунтовування, що, передусім, має базуватися на змісті характеристик людського капіталу.
4. Попри комплексний характер наукових досліджень, які стосувалися проблематики управління людського капіталу, його відтворення, розвитку, інвестування тощо, інструментарій вимірювання та оцінювання є вузьким. Найбільш поширеними загальними методами виступали: модель виробничої функції, кореляційно-регресійний аналіз, модель життєвого циклу, матрична модель та ін.
5. У більшості досліджень поняття «вимірювання» ототожнюється з поняттям «оцінювання («оцінка»). Існування подібної наукової прогалини створює підґрунтя для поверхового дослідження людського капіталу, можливості отримання значної похибки в результатах та обумовлює ймовірність прийняття нераціональних управлінських рішень.
На подолання наукових прогалин у досліджуваній предметній галузі у роботі [1] здійснено чітке розмежування змістовності і результатів вимірювання та оцінювання людського капіталу, які виступають суміжними процесами у складі єдиного управлінського контуру. Розроблена класифікація показників вимірювання людського капіталу підприємства, що у комплексі відображає завдання даного процесу та потребувала формування системи відповідних показників. Визначено, що під системою показників вимірювання людського капіталу підприємства варто розуміти таку їх множину, в якій кожен окремий показник несе певне змістовне навантаження, не дублюючи інші показники. Це в сукупності призводить до можливості отримання розгорнутої всебічної характеристики об’єкта дослідження і в загальному плані створює інформаційне підґрунтя для прийняття адекватних управлінських рішень. Розроблена ієрархічна композиція багаторівневої системи показників вимірювання. У ній додатково виокремленні окремі підсистеми за елементами людського капіталу підприємства та засобами забезпечення функціонування цих підсистем. Такий підхід відповідає архітектоніці даного капіталу та об’єктам управлінського впливу.
Також у роботі [1] обґрунтовано наповненість підсистем вимірювання людського капіталу підприємства за елементами «капітал освіти», «капітал заохочення», «капітал мобільності», «капітал здоров’я», «капітал культури» та у розрізі засобів забезпечення функціонування відзначених елементів. Запропоновано процедуру вимірювання людського капіталу підприємства за комплексними і загальними показниками його стану та показниками ефективності його використання. Вимірювання в практичних умовах людського капіталу підприємства з використанням розробленої багаторівневої системи дозволяє послідовно і поглиблено ідентифікувати стан даного капіталу, розвиток засобів забезпечення функціонування його окремих підсистем, ефективність його використання.
Загалом розроблені пропозиції спираються на реалізацію комплексного підходу у вимірюванні людського капіталу підприємства, що обумовлює можливість розгорнутої діагностики стану та ефективності його використання, визначення важелів управління ним. Це призводить до розробки, прийняття і реалізації адекватних управлінських рішень з оптимальними розмірами інвестиційних ресурсів. До того ж пропозиція щодо включення до системи показників вимірювання розвитку засобів функціонування підсистеми людського капіталу за окремим елементом спрямована на підвищення дієвості управлінського процесу на початковому етапі за рахунок додаткової діагностики засобів впливу на розвиток та ефективність використання даного капіталу. Водночас формування системи вимірювання людського капіталу з урахуванням пропозиції щодо розгорнутої класифікації відповідних показників демонструє додаткові можливості розширення діагностики. А розширення форм виразу показників, врахування фактору часу та інших ознак дозволяє поглибити як оцінку людського капіталу, так і встановлення пріоритетних факторів впливу та його наслідків.
Список використаної літератури:
1. Voloshyna S. Formation of a multilevel system of human capital measurement indicators / С.В. Волошина // Технологічний аудит та резерви виробництва. – 2018. - №4(42). – С. 31-42.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter