На сьогоднішньому етапі становлення постінформаційного суспільства, в період його тотальної технологізації та інформатизації, а також пов’язаних з цим глибоких економічних, соціальних та культурних трансформацій, постає питання становлення нової, посткапіталістичної економічної реальності. Посткапіталізм можна охарактеризувати як будь-яку гіпотетичну економічну систему, що прийде на зміну постіндустріальному капіталізму. У посткапіталістичній економічній системі рушієм розвитку людства та накопичення багатства стають інформаційні технології – неуречевлений капітал, що характеризується такими категоріями, як символічна вартість, обмежений доступ, віртуальність, розсіюваність, цінність. Якщо прихильниками техно- та неотехнократизму XX століття висловлювалася гіпотеза про становлення панівного класу технократів, інтелектуальної еліти, в чиїх руках концентруються виробничі ресурси та багатство націй, то посткапіталістична data-економіка характеризується скоріше інформаційним тоталітаризмом, денаціоналізацією суспільств та неоколоніалізмом, елітарним статусом власників інформаційного капіталу, а не самих генераторів інновацій.
Автор надає детальну характеристику трьох ключових складових датаїзму, що дають підстави говорити про його становлення як посткапіталістичної економічної системи XXI століття (табл.1). Кожна з трьох складових містить в собі глобальні виклики та загрози подальшому існуванню людства.
Вже в сучасному інформаційному суспільстві першої половини XXI століття вільному поширенню ціннісної інформації перешкоджає якісно новий прояв moral hazard Дж. А. Акерлофа [4], який тісно переплітається з теорією симулякрів Ж. Бодрійяра [3]. Інформаційний moral hazard полягає у викривленні істинної інформації, продукуванні безлічі її інтерпретацій, копій-симулякрів, розсіюванні та «розчиненні» в глобальній Інтернет-мережі, що унеможливлює перевірку її валідності та віднайдення першоджерела. Таким чином, глобалізована data-економіка стає перенасиченою віртуальними симулякрами, що призводить до її непередбачуваності та фінансової крихкості. Підтвердженням цієї гіпотези є глобальне розповсюдження на світових фінансових ринках високодохідних і водночас дуже ризикованих криптоактивів, їх популярність серед власників інвестиційних портфелів. За даними CoinCheckup, глобальна ринкова капіталізація криптовалют стабільно зростала з 2013 року, сягнувши 634 млрд. доларів в січні 2018 року [9]. Варто зазначити, що в результаті block-chain революції 2000-х рр., відбувається кардинальний перехід до грошово-кредитних відносин пірамідального типу, де ринкова вартість криптоактиву формується за рахунок психологічних, а не фундаментальних факторів. За даними Bloomberg, 40% усіх існуючих на сьогоднішній день біткоїнів знаходиться у власності 1000 людей, так званих «біткоїнових китів», що здатні координувати власні дії, піднімаючи або опускаючи курс криптовалюти [10].
Не меншу стурбованість викликає поглиблення соціальної поляризації, збіднішання населення планети й зникнення середнього класу як пережитку капіталістичної ідеології. З’являється загроза масового безробіття серед «білих комірців», що ризикують втратити робочі місця в найближчі десятиліття. Автоматизація із запровадженням штучного інтелекту призводить до цифрового розриву, нерівномірного доступу країн до інформаційних технологій (цифрової нерівності), поділу на низькокваліфіковану (прибиральники, вантажники) та висококваліфіковану спеціалізацію праці (вчені, ІТ-спеціалісти). При цьому, частка низькокваліфікованих робітників невпинно зростає за рахунок зникнення професій середньої ланки. За даними звіту ОЕСР «Перспективи зайнятості 2018», частка даної категорії робітників в країнах ОЕСР скоротилася з 49% у 1995 році до 40% у 2015 році. Частка високо- та низькокваліфікованих робітників на ринку праці за ці роки зросла на 7,6% та 1,9% відповідно. Найбільше скорочення персоналу середньої ланки зафіксовано в Австрії, Швейцарії та Ірландії. Загалом, у всіх країнах ОЕСР відсоток робітників середнього рівня знизився мінімум на 2% завдяки розвитку високих технологій [11].
Сучасні соціокультурні виклики, пов’язані з необхідністю частої зміни професій, навчанням протягом життя, відсутністю вузької спеціалізації, диктатом глобального ринку робочої сили, призводять до детеріорації традиційних комунікативних зв’язків та формування прекаріату – нового перехідного класу між багатими та злиденними.
Найбільша загроза посткапіталістичної системи полягає в її ідеологічному ядрі, зокрема обґрунтуванні економічної доцільності елітаризму та неминучості соціальної поляризації населення планети на дуже багатих та злиденних. В основі цього ядра лежить «єдина теорія нерівності» Т. Пікетті («Капітал в XXI столітті») [12], втілена в формулі r > g: дохід від капіталу в цілому більше, ніж дохід від праці. Ця неоднозначна та революційна теорія переосмислює людські цінності й de facto виправдовує корупцію та грабіж. Держава як бандит-гастролер, олігархізм та диктатура стають ефективними й виправданими джерелами накопичення багатства. Саме тут екстрактивні інститути стають чи не єдиним джерелом накопичення багатства в країнах третього світу.
Таким чином, людство має підготуватися до глобальних викликів, що несуть із собою інформаційні технології та діджиталізація економіки XXI століття; перш за все усвідомити їх та протиставити датаїзму іншу ефективну ідеологію, яка б доводила унікальну цінність людського індивідууму, його незамінність у виробничому процесі, а не зводила його існування до біохімічних алгоритмів.
Список використаної літератури
1. Юваль Ной Харарі. Homo Deus: За лаштунками майбутнього [Електронний ресурс] / Юваль Ной Харарі // Yuval Noah Harari 2017 – Режим доступу до ресурсу: https://www.ynharari.com/book/homo-deus/.
2. Гуленок А. Из третьего мира — в посткапитализм [Електронний ресурс] / А. Гуленок // Зеркало недели. Украина. – 2917. – Режим доступу до ресурсу: https://zn.ua/macrolevel/iz-tretego-mira-v-postkapitalizm-266512_.html.
3. Бодрійяр Ж. Симулякри і симуляція / Жан Бодрійяр. – Київ: Видавництво Соломії Павличко "ОСНОВИ", 2004. – 118 с. – (Видавництво Соломії Павличко "ОСНОВИ").
4. George A. Akerlof. The Market for "Lemons": Quality Uncertainty and the Market Mechanism // The Quarterly Journal of Economics, v.84, August 1970, p.488-500.
5. Measuring the Information Society Report 2017 [Електронний ресурс] // ITU. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/publications/misr2017/MISR2017_Volume1.pdf.
6. Маслак О. Ліберальний тоталітаризм [Електронний ресурс] / О. Маслак // "Народний оглядач". – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://ecsocman.hse.ru/data/694/662/1216/5_1_4akerl.pdf.
7. Розпутенко І. Третє тисячоліття - Україна і неоколоніалізм [Текст] / Іван Розпутенко. - К. : К.І.С., 2014. - 355 с.
8. Тощенко Ж. Т. Прекариат – новый социальный класс // Социологические исследования. 2015. № 6. С. 3-13
9. Global Cryptocurrency Charts - Total Crypto Market Cap and Volume [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://coincheckup.com/global.
10. Olga Kharif. The Bitcoin Whales: 1,000 people who own 40 percent of the Market [Електронний ресурс] / Olga Kharif // 2017 – Режим доступу до ресурсу: https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-12-08/the-bitcoin-whales-1-000-people-who-own-40-percent-of-the-market.
11. OECD Employment Outlook 2018 [Електронний ресурс] // OECD. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://read.oecd-ilibrary.org/employment/oecd-employment-outlook-2018_empl_outlook-2018-en#.W9NHpZAcSrM.
12. Пікетті Т. Капітал в XXI столітті / Томас Пікетті., 2016. – 592 с. – (Ад Маргинем).
_____________________
Науковий керівник: Гражевська Надія Іванівна, доктор економічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter