Різноманіття трактувань терміна "організація" зумовлює необхідність їх осмислення, аналізу та узагальнення.
Серед результатів досліджень вчених мають місце методологічні протиріччя та недоопрацьовані моменти. До числа таких проблем, які потребують подальшого обґрунтування, відноситься проблема сутності організації виробництва.
Нині поняття „організація” широко вживається в багатьох науках (філософії, соціології, менеджменті, економіці тощо) та в практичній діяльності.
Організація (від лат. organize — повідомляю, стрункий вигляд, влаштовую) може бути визначена як різновид соціальних систем, об'єднання людей, що спільно реалізовують певну загальну мету та діють на основі певних принципів і правил.
Звернемося до „Філософського енциклопедичного словника”, який дає таке, на наш погляд, найбільш вдале, визначення поняття „організація”: „Організація (Organization від лат. Organizo – повідомляю чіткий вигляд, улаштовую) [6]:
1. внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія більш-менш диференційованих та автономних частин цілого, обумовлених його будовою;
2. сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення та вдосконалення взаємозв’язків між частинами цілого;
3. об’єднання людей, які спільно реалізують програму або мету і діють на основі певних правил та процедур”.
У буденній мові поняття "організувати", "організація", "організаційна діяльність" мають вужчий, більш спеціальний зміст. Найчастіше термін "організувати" означає згрупувати людей з певною метою, скоординувати та регулювати їх дії в контексті доцільної єдності.
Поняття "організація" в ширшому сенсі можна визначити: по-перше, як "внутрішню впорядкованість, узгодженість, взаємодію більш-менш диференційованих та автономних частин цілого, обумовлену її будовою"; по-друге, як "сукупність процесів або дій, що приводять до утворення і вдосконалення взаємозв'язку між частинами цілого"; по-третє, як "об'єднання людей, що спільно реалізовують деяку програму або мету та діють на основі певних процедур і правил" [4].
За висловом А. Солдатова, під „організацією” розуміється структура, кістяк, у межах якого здійснюються певні заходи. „Організація – це статика справи» [ 5 ].
Український дослідник В.Казміренко, систематизуючи напрями аналізу організації та концепції їх побудови, визначив значення та об’єм терміна “організація” в поглядах деяких дослідників [1]. Так, М.Вебер визначає організацію як інструмент для досягнення групових цілей. Т.Парсонс, Ф.Селзнік, Ч.Перроу, Е.Акофф – як єдине ціле, функціональну гомеостатичну систему.
В.Б. Іванов визначає організацію в загальному розумінні як внутрішню упорядкованість, взаємодію та узгодженість частин цілого, що зумовлена її будовою; як сукупність процесів, що приводять до утворення й удосконалення зв’язку між частинами цілого; як об’єднання людей, які реалізують деяку програму або мету та діють на основі визначених процедур і правил [2, 14 с.].
Н.Г. Метеленко розглядає організацію як функцію управління підприємством для досягнення поставлених цілей виробничої системи [3, с. 327].
Таким чином, на нашу думку, організація – це насамперед процес створення взаємовідносин між підрозділами, працівниками та матеріальними ресурсами підприємства, що дозволяє управляти діяльністю підприємства.
Список використаної літератури
1. Визначення поняття „організаційна свідомість” у сучасній теоретичній спадщині [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://npu.edu.ua/
2. Іванов В.Б. Потенціал підприємства: науково-метод. посіб. / В.Б. Іванов, О. М. Кохась, С. М. Хмелевський. – К.:Кондор, 2009. – 300 с.
3. Метеленко Н.Г. Внутрішній господарський механізм ефективного функціонування підприємств: теорія, практика, перспективи: монографія / Н.Г. Метеленко. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 480 с..
4. Радченко Я.В. Теорія організації / Я.В. Радченко, Е.А. Смирнов. ГУУ. - М.: ЗАТ «Финстатинформ, 2000. - 500с.
5. Солдатов А.М. Теорія організації: Навчальний посібник. / А.М.Солдатов- Й-Ола: МарГТУ, 2003. - 180с.
6. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; редкол.: В. І. Шинкарук (голова). - К. : Абрис, 2002. - 742 с.
|