Діяльність комерційних банків впливає на формування і розвиток всієї банківської системи країни та стабільністі фінансової системи держави. Тому без ефективного та надійного банківського сектора не може нормально функціонувати економіка будь-якої країни. Саме тому управлінню ризиками належить одне з провідних місць в діяльності комерційних банків.
Банківська діяльність має значно вищий ступень ризику, порівняно з іншими cферами економiчної дiяльноcтi. Це зумовлено cпецифiкою виконуваних операцiй. [1]
Нині ставиться вимога, щоб усі рішення, які приймаються в діяльності банку, ураховували ризики. У сучасних політичних, економічних умовах України успішність банківської діяльності та функціонування фінансової системи держави загалом потребує розробки та впровадження ризик-менеджменту, який може та повинен стати важливим інструментом забезпечення стійкості й ефективності роботи банків.
Національний банк України у 2017 році у випуску звіту про фінансову стабільність, аналізуючи ризики і загрози, реалізація яких може порушити стабільність фінансової системи України, найбільшої уваги приділяє банківським ризикам.[2]
У загальному вигляді банківські ризики поділяються на 4 категорії: фінансові, операційні, ділові та надзвичайні. Фінансові ризики в свою чергу включають в себе два типи ризиків: чисті ризики і спекулятивні. Чисті ризики - це кредитний ризик, ризик ліквідності та платоспроможності. Кредитний ризик виникає внаслідок того, що боржник банку не зможе виконати свої зобов'язання по поверненню кредиту в належні терміни або не виконати взагалі, що в кінцевому підсумку позначиться на ліквідності. Ризик ліквідності полягає в тому, що банк повинен в термін погашати свої зобов'язання по депозитах, розміщених у банку і іншим операціям. Але для цього банк повинен в термін отримати повернення виданих кредитів і відсотків за ними, а також виконання інших зобов'язань з боку контрагентів. Дисбаланс між активами і пасивами може привести до того, що банк не зможе розраховуватися за своїми операціями, тобто стане неплатоспроможний. Спекулятивні ризики - це ризики, джерелом яких є фінансові арбітраж. Залежно від правильності проведення арбітражних операцій, банк отримує прибуток або збиток. Спекулятивний ризик, в свою чергу, підрозділяється на ринковий (виникає через несприятливої зміни цін на ринках різних активів), валютний (джерело ризику - зміна в співвідношенні курсів національної валюти та інших валют) і процентний ризики. Процентний ризик - ризик, що виникає при зміні процентних ставок, яке тягне за собою зміну витрат і доходів банку.
Серед банківських ризиків важливе місце займають саме фінансові ризики. Якість кредитних портфелів банків України за останні роки погіршилась і частка проблемних кредитів значно зросла.
Банки відіграють вирішальну роль у фінансовій системі, тому вони повинні не тільки діагностувати потенційні загрози, але й розробити дієву стратегію нейтралізації їх негативного впливу. Однією з головних характеристик діяльності банків на ринку фінансових послуг є високоризикованість. Тому виникає потреба у якісному управлінні ризиками, які виникають з виконанням кожної банківської операції.
Україна знаходиться в кінці рейтингу за рівнем проникнення кредитів фізичним особам: відношення кредитів до ВВП становить усього 3,6%. Це дійсно низький показник, а враховуючи можливі темпи зростання кредитів наслідками може стати небажані макроекономічні ефекти.
На сьогоднішній день Національний банк України розглядає способи ефективного контролю ризиків кожного банку та вимагає звітності про фінансовий стан банку. Національний банк України вживає заходи щодо запровадження в банківській системі України сучасних підходів до корпоративного управління.
Черговим кроком у цьому напрямку стало затвердження регулятором Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, вимоги якого ґрунтуються на принципах Базельського комітету з банківського нагляду та враховують кращу міжнародну практику. Відповідну постанову Правлінням НБУ № 64 було прийнято 11 червня 2018 року. [3]
Положенням визначений перелік основних ризиків (кредитний ризик, ризик ліквідності, процентний ризик банківської книги, ринковий ризик, операційний ризик та комплаєнс-ризик), щодо яких банк має обов’язково здійснювати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль та звітування.
Крім того, банк має здійснювати управління іншими суттєвими ризиками, на які він наражається під час своєї діяльності.
Оскільки на сьогоднішній день проблема з управління фінансовими ризиками постає дуже гостро, відповідно постає потреба в проведенні політики управлінні ризиками (вживання конкретних заходів в процесі аналізу і оцінки ризику). Кожен банк повинен сформувати таку систему заходів, яка уможливіть отримання прибутку і одночасно максимально врахує можливості запобігання втрат, тобто збалансує «ризик-дохідність» від операцій банку. Необхідно всі операції банку забезпечити характеристикою вигідних та мало ризикованих операцій.
Дійсно, про необхідність впроваджувати новітні ідеї щодо управління ризиками банку, методів їх оцінки говорить різноманітність фінансових ризиків. Аналіз ризиків для кожного банку повинен бути унікальний, та насправді цей аналітичний процес має багато спільного. Інтенсивність дії фінансових ризиків банку збільшуються кожного дня.
Комерційні банки в першу чергу мінімізують свої фінансові ризики, з метою виживання і розвитку банківської системи країни.
Мінімізація ризиків - це способи зниження втрат, або так зване управління фінансовими ризиками.
Процес управління включає: очікування ризиків, встановлення їх можливих розмірів і результатів, розробку і реалізацію заходів щодо попередження або мінімізації втрат; управління ризиками під час запровадження нових продуктів та значних змін в діяльності банку, зокрема щодо необхідності оцінки ризиків до моменту їх впровадження.
Повністю уникнути ризиків банківські установи не мають змоги, але вони мають вміти ефективно управляти ними.
З огляду на це, необхідно виділити основні методи впливу, сформувати
систему заходів нейтралізації цих ризиків.
Щоб досягти мети зміцнення банківської системи України необхідно модернізувати ризик-менеджмент кожного банку країни. Перед кожним банком стоїть завдання мінімізувати ризики, але для цього потрібно вміти правильно ідентифікувати, оцінювати, контролювати та управляти ризиками , враховувати можливості й загрози функціонування банків на фінансовому ринку, сильні та слабкі позиції.
Дуже важливо щоб не тільки на державному рівні існувала система впливу на фінансові ризики банку, а й на рівні окремих банків.
Таким чином, удосконалення системи управління фінансовими ризиками банків України, дозволить зміцнити стабільність фінансової системи держави та стимулювати реструктуризацію реального сектора економіки, стабілізувати темпи роз¬витку вітчизняної економічної системи.
Список використаних джерел:
1. Кудіна, В. Г. Класифікація ризиків у банківській сфері: теорія і практика [Текст] / В. Г. Кудіна // Вісник Східноукраїнського університету ім. В. Даля. – 2011. – № 15 (169). – Ч. 2. – С. 34–39
2. Офіційна сторінка Національного банку України /Електронний ресурс] / – Режим доступу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561
3. Постанова Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» № 64 від 11.06.2018 р / Електронний ресурс] / – Режим доступу : https://bank.gov.ua/document/download?docId=71600453
4. Управління ризиками банків [Текст]: монографія у 2 томах. Т. 1: Управління ризиками базових банківських операцій / [А.О. Єпіфанов, Т.А. Васильєва, С.М. Козьменко та ін.] / За ред. д–ра екон. наук, проф. А.О. Єпіфанова і д–ра екон. наук, проф. Т.А. Васильєвої. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. – 283 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter