Початок 2018 відзначився інвестиційним бумом в українську промисловість. Першість в інвестиційний гонці отримала саме аграрна галузь. Причин для росту інвестицій в апк доволі багато, основними є зміна у вітчизняному законодавстві а також швидкий ріст експорту збіжжя. Багато фахівців в аграрній промисловості пророкують що позитивний період сільському господарстві буде тривати до 2025 року, пік якого припадає на 2018 рік[1]. Найбільше інвестують у технічне забезпечення, тобто питому вагу складають капітальні інвестиції, що має позитивний вплив на дану галузь адже більшість малих та середніх українських агропідприємств є олдскульними і майже не розвиваються. На їх фоні можна виокремити український “локомотив” Миронівський хлібопродукт як один з найбільш інноваційних підприємств на вітчизняному ринку сільського господарства.
Окрім новітнього технічного забезпечення для успішного функціонування агропідприємства потрібно використовувати ефективні системи управління витратами на підприємстві. Проаналізувавши безліч відомих і уже зарекомендувавших себе методів управління витратами на підприємстві пропоную розглянути відносно новий, але вже поширений метод управління витратами та бюджетування – Zero Base Budgeting, ZBB (Бюджетування з нульовою базою).
Компанія 3G Capital (бразильський фонд прямих інвестицій, управляє компаніями Kraft-Heinz, Restaurant Brands International та ін.) є найвідомішою компанією, що застосовує цей метод.
Зважаючи на FMCG-спрямування портфельних компаній (виробництво та продаж продуктів харчування), ця методологія потребує уваги у розрізі аналізу вітчизняних підприємств с/г, як вертикально інтегрованих агрохолдингів.
ZBB - метод бюджетного планування, при якому фактичні значення бюджетів попередніх періодів не приймаються до уваги, всі витрати повинні бути обґрунтовані для кожного нового періоду. Бюджетування з нульовою базою починається з "0", а кожну функцію всередині організації аналізують за своїми потребами та витратами (прогнози продаж, технологічні нормативні витрати та економічні розрахунки). Бюджети потім будуються спираючись на те, що потрібно для майбутнього періоду, незалежно від того, чи бюджет перевищує або є нижчим відносно попереднього періоду. В загальному випадку метод дає більш точний результат порівняно з традиційним підходом[2, с.101].
ZBB дозволяє впроваджувати стратегічні цілі вищого рівня у процес бюджетування, прив'язуючи їх до певних функціональних областей організації. Витрати можна спочатку згрупувати, а потім оцінювати за попередніми результатами та поточними очікуваннями.
Розглянемо переваги та недоліки даного методу. До ключових плюсів слід віднести:
1. Точність: цей тип бюджету допомагає компаніям перевірити кожен департамент, щоб переконатися, що він отримує правильну суму грошей.
2. Ефективність: це допомагає оцінювати фактичну потребу, зосереджуючись на поточних цифрах, а не на минулих бюджетах.
3. Зниження марнотратних витрат: це може видалити зайві витрати, переглянувши потенційно непотрібні витрати.
4. Координація та комунікація: це забезпечує кращу комунікацію між департаментами, залучаючи працівників до процесу прийняття рішень та визначення пріоритетів бюджету.
До негативних сторін методу відносять:
5. Бюрократія: Впровадження ZBB в рамках компанії може зайняти величезну кількість часу, зусиль та аналізу, що потребує додаткового персоналу. Це може призвести до того, що цей процес буде протидіяти продуктивності при скороченні витрат.
6. Корупція. Використовуючи ZBB, менеджери можуть викривляти дані, створюючи "потребу" для неважливих проектів. Це призведе до того, що компанії продовжують витрачати гроші на те, чого вони не потребують.
7. Нематеріальні обґрунтування. Цей тип бюджетування вимагає виправдовувати свій бюджет, що може бути складним на багатьох рівнях. Такі відділи, як реклама та маркетинг, повинні виправдовувати витрати, які вони можуть використати чи не використати в наступному році через коливання ринку. Це може коштувати компанії прибутку у майбутньому через нездатність виправдати певну суму.
8. Управлінський час: ZBB створюється за рахунок часу та додаткової підготовки для менеджерів. Це означає додатковий час для узгодження бюджету, внесення змін та отримання відповідного навчання, щоб зрозуміти, як реалізувати ZBB[3, c. 67].
Вимірювання продуктивності є ключовим компонентом процесу ZBB. В основі діяльності ZBB необхідні якісні показники, які можуть бути використані для аналізу впливу альтернативних сценаріїв фінансування на операції та результати роботи. Без якісних показників ZBB просто не буде працювати, тому що прийняті рішення не можна оцінити. Для виконання аналізу ZBB "готуються та оцінюються альтернативні пакети рішень.
Основні способи планування бюджетних показників
• Доходи: на підставі прогнозів продажів (за окремими видами продукції) і прогнозною ціною реалізації.
• Витрати на виробництво: за технологічними нормативами.
• Витрати на адміністративно-господарське забезпечення: за заявками підрозділів.
• Інвестиції і витрати на ремонт: по кошторисної вартості інвестиційних і ремонтних заходів.
• Закупівлі: виходячи з термінів поставки ТМЦ та закупівлі послуг, зазначених в заявках підрозділів.
• План фінансових надходжень і платежів
За традиційного бюджету визначити драйвери витрат майже неможливо, тоді як бюджетування з нульовою базою є більш детальним процесом, який має на меті виявлення та обґрунтування витрат.
Отже, бюджетування на основі нуля є більш точним, однак, витрати самого процесу повинні бути зважені та не перевищувати можливу економію.
Список використаних джерел:
1. Мартинюк М. Чому аграрії очолили інвестиційний бум. Економічна правда [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2018/10/1/641124/
2. Бюджетирование: теория и практика: учебное пособие / Л. С. Шаховская, В. В. Хохлов, О. Г. Кулакова. – М.:КНОРУС, 2009. – 400 с
3. Качагіна Л. В. Бюджетування як найбільш ефективний напрямок фінансового менеджменту / Л. В. Качагіна //Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2009. - № 4 (20). – С. 65-69.
____________________
Науковий керівник: Андрющенко Катерина Анатоліївна, доктор економічних наук, професор кафедри, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter