За останні роки в економіці та суспільстві України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і розвитком ринкових відносин, що підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб’єктів ринку та дає широкі можливості для створення малого/середнього бізнесу, як найпростішого шляху виходу як на вітчизняний так і світовий ринок. У зв’язку з цим дослідження питань організації зовнішньоекономічної діяльності та формування механізму адаптаційного розвитку підприємства з метою досягнення високих фінансових результатів і конкурентних переваг набуває особливого значення.
Організаційна структура управління зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) як складова частина внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової. Загально прийнято вважати стратегію засобом виживання фірми шляхом адаптування до середовища, а структуру — конструкцією, що її підтримує. Ланки ланцюга "середовище — стратегія — структура" взаємопов'язані і взаємозумовлені . Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу ставиться саме існування фірми.
Перед підприємствами — суб'єктами ЗЕД, завжди стоять два важливих питання:
1) як сформувати найбільш сприйнятливу і ефективну оргструктуру управління?
2) як керувати нею, щоб досягти поставленої мети?
На формування організаційної структури управління ЗЕД значний вплив здійснюють такі фактори .
1) розмір фірми;
2) значення і характер зарубіжної діяльності;
3) ступінь диверсифікації і складність продукції, що випускається;
4) характер експортної і виробленої на іноземних підприємствах продукції;
5) специфіка ринків приймаючих країн і рівень конкуренції на них та ін.
Організаційні форми управління ЗЕД на виробничих підприємствах в Україні багато в чому індивідуалізовані. Разом з тим можна виділити деякі загальні риси.
На виробничих підприємствах, що приймають активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах :
1) відділу зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату управління.
2) зовнішньоторгової фірми (ЗТФ).
Відділ зовнішньоекономічних зв'язків (B3E3) не являється самостійним структурним підрозділом підприємства. Головними завданнями ВЗЕЗ підприємства є :
1) участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства.
2) сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально–економічного розвитку.
3) управління експортним потенціалом підприємства, постійне його зміцнення й розвиток.
4) забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами.
5) вивчення кон’юнктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної інформації.
6) організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності.
7) здійснення рекламної діяльності.
8) організація протокольних заходів та ін.
Відповідно до завдань визначаються функції ВЗЕЗ і формується організаційна структура управління. ВЗЕЗ зазвичай очолює начальник відділу. Відділ складається із ланок (груп, секторів, бюро і спеціалістів).
Таким чином, організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати, її мета — максимізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна, постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління її форми і методи не можуть залишатися незмінними.
Список використаної літератури:
1. Мних М.В. Планування діяльності підприємства в сучасних економічних умовах. — К.: Знання України, 2012. — 92 с.
2. Рущак М.Ю. Визначення напрямів підвищення ефективності експортної діяльності підприємства на основі результатів її оцінки / М.Ю. Рущак, В.П. Андришин // Економічний простір. – 2015. – № 93. – С. 47-58.
|