В умовах глобалізації світової економіки потребує оновлення національна система бухгалтерського обліку і звітності, її гармонізація з міжнародними стандартами для забезпечення інвестиційної привабливості та можливостей кредитування. Проблеми гармонізації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів полягають у тому, що система вітчизняного обліку підпорядкована податковому законодавству і тому не в повній мірі забезпечує зовнішніх і внутрішніх користувачів необхідною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень. Достовірна та якісна звітна інформація об’єктів інвестування визначає ефективність формування масиву інформації, які характеризують суб’єкти господарювання, їх роль у забезпеченні сталого розвитку суспільства. За таких умов актуалізуються проблеми адаптації до міжнародних стандартів національної нормативно-правової бази з питань регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності, та гармонізації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні.
«Приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності до МСФЗ – це напрям глобалізації і гармонізації обліку, спосіб підвищення якості облікової та звітної інформації українських підприємств, довіри до зовнішніх користувачів» [1]. Бухгалтерський облік це одна зі сфер соціальної практики і залишається при будь-якій формації, має особливості адаптації до відповідної системи. Фінансова звітність вітчизняних підприємств не повною мірою відповідає потребам менеджменту в частині релевантності облікової інформації необхідної для прийняття обґрунтованих бізнес-рішень. Тому важливе значення має ведення обліку і складання звітності за єдиними стандартами, що забезпечить: 1) уникнення облікового хаосу – проблеми співставності, узгодження, координації даних накопичених на рахунках бухгалтерського обліку, у звітну інформацію; 2) можливість швидкого реагування на зміни в інформації з метою отримання переваг для ринків капіталу – адаптація вітчизняного законодавства до змін у МСФЗ на основі формування і поглиблення стандартів: Стандартів міжнародного права, Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародних стандартів аудиту, Міжнародних стандартів оцінки, Міжнародних стандартів освіти для професійних бухгалтерів; 3) зворотній зв’язок між користувачами звітної інформації та розробниками нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку і фінансової звітності – допомога щодо професійної поведінки та рівня кваліфікації укладачів звітності.
Тільки гармонізувавши облікову інформацію за всіма існуючими стратегіями, ресурсами, робочими процесами, технологіями, організаційними структурами, системами підготовки персоналу, підприємство зможе знайти найбільш ефективний спосіб підвищити результативність своєї діяльності.
Необхідність співставлення бухгалтерської звітності різних країн сприяла вітчизняній гармонізації бухгалтерського обліку. Як зазначають вчені [1,2] гармонізація дозволить підвищити ефективність бухгалтерської звітності різних країн; активізувати обіг капіталу; підвищити загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку; більш оптимально розподіляти світові ресурси у разі здійснення управлінню обліком усередині групи країн із подібними соціально-економічними та політичними умовами; створенню міжнародних бухгалтерських стандартів для регіонального рівня; ознайомленню Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів (IASC) та інших регіональних груп і організацій зі специфічними проблемами регіону. На створення американської системи бухгалтерського обліку, зокрема впливають чинники: політична система, економічна система, рівень економічного розвитку, цілі фінансової звітності, авторство облікових стандартів, принципи і рівень професійної підготовки і сертифікації, система контролю за виконанням професійних та етичних стандартів, користувачі облікової інформації. Тоді як на вітчизняну систему обліку впливають політична, економічна та правові системи, культура і клімат у суспільстві та наявність професійних бухгалтерських об'єднань. Також міжнародний бухгалтерський облік на відміну від українського, обслуговує ринкову систему господарювання, спрямовану на отримання прибутку та ведення обліку в інтересах власників підприємств.
Зазначене дозволило виділити рівні використання міжнародних стандартів: застосування МСФЗ в якості національних стандартів (наприклад, таких країнах, як Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан, Тобаго, Таїланд та Хорватія); використання МСФЗ як орієнтир для розробки власних стандартів (більшість розвинутих країн та постійно зростаюча кількість країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, наприклад, Бразилія, Індія, Ірландія, Литва, Мавританія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словенія, Греція, Франція, Швейцарія тощо); фондові біржі і регулюючі органи, які дозволяють компаніям надавати консолідовану звітність відповідно до МСФЗ (провідні біржі світу: Нью-йоркська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська, Токійська і Франкфуртська біржі - близько 70 фондових бірж із 50 країн світу); наднаціональні організації (Міжнародна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний Олімпійський комітет, ОЕСР та багато інших); фінансові інститути (Європейський банк реконструкції і розвитку, МФБ, Світовий банк), які здійснюють кредитування у разі надання звітності, складеної відповідно до МСФЗ; формування фінансових коефіцієнтів, розрахованих з використанням даних МСФЗ; оптимізація систем обліку витрат, бухгалтерського обліку і управління інформацією, для забезпечення ефективної діяльності.
Загальні принципи національного обліку та МСФЗ є подібними, однак досить часто мають значні відмінності. Наприклад, внаслідок порівняльного аналізу міжнародних стандартів і американських стандартів (US GAAP), проведеного Радою зі стандартів фінансової звітності США (FASB), виявлено, 255 відмінностей між цими системами, починаючи від інтерпретації деяких принципів до принципових відмінностей в підході до аналізу. Тому МСФЗ потрібно розглядати як відправну точку і шукати такі шляхи адаптації міжнародних стандартів до української специфіки, які б забезпечили порівняння фінансової звітності національних і західних компаній. Завдяки гармонійній взаємодії вимог користувачів з вимогами держави можлива оптимізація і динамічний розвиток процесів подання та оприлюднення інформації у фінансовій звітності.
Гармонізація бухгалтерського обліку становить собою процес уніфікації методів і принципів бухгалтерського обліку у формі стандартів, а стандартизація у свою чергу дає змогу глобалізувати облікову політику, принципи і систему бухгалтерського обліку та звітності. Тому важливим є розуміння сутності принципів формування фінансової звітності в Україні (які є основою сучасної теорії та практики бухгалтерського обліку, визначені в Законі про бухгалтерський облік) та порівняння їх із принципами, що задекларовані у Концептуальній основі МСФЗ та Директиві 2013/34/ЄС. Дослідження свідчать, закріплені в Законі про бухгалтерський облік та НП(С)БО 1 принципи формування фінансової звітності за своїм складом і змістом загалом відповідають як МСФЗ, так і Директиві ЄС, і на даний час немає обґрунтованих підстав для відмови від них або заміни кардинально іншими.
На національному рівні гармонізації бухгалтерського обліку можна досягти шляхом узгодження національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку. Відповідно до Листа Мінфіну України від 29.12.17 р. № 35210-06-5/37175 «Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності»: Законом України від 05.10.2017 № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [3] щодо удосконалення деяких положень» внесені зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до п.2 цього закону, сферу застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) поширено на великі підприємства які належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес, та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а також визначено особливості складання фінансової звітності, і консолідованої фінансової звітності за МСФЗ; умови переходу на МСФЗ (дата переходу). Зокрема, якщо підприємство перейшло на МСФЗ 01.01.2017: у фінансовій звітності в 2018 році наводиться порівняльна інформація за 2017 рік, трансформована відповідно до вимог МСФЗ; складався баланс станом на 01.01.2017 за вимогами МСФЗ; для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2017 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2018 рік застосовуватимуться МСФЗ, чинні на 31.12.2018, з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1; перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2018 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2017, 31.12.2017, 31.12.2018 та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2018 рік, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію. Ідеологія міжнародних стандартів зумовлює їх не прийнятність для застосування у фіскальних цілях (професійне судження бухгалтера має першочергове значення при визнанні витрат і доходів). Сучасні реалії, вважають перспективним внесення змін до МСФЗ з метою узгодження їх з GAAP US , що означатиме посилення конвергенції між двома глобальними системами бухгалтерського обліку. Тому в Україні для цілей гармонізації обліку і звітності на основі міжнародних стандартів необхідним є розвиток бухгалтерської школи для участі в процесах інтеграції, конвергенції. Перевагами використання МСФЗ: узагальнення кращих світових практик щодо обліку і звітності; простота сприйняття інформації користувачами у всьому світі.
Таким чином, для забезпечення стабільності та підвищення якості бізнес рішень на кожному рівні управління, починаючи від окремо взятого суб’єкта господарювання і закінчуючи національною економікою визначено напрями гармонізації: вдосконалення концептуальних основ фінансової звітності та її регулювання у напрямі посилення взаємодії держави та громадсько-професійної спільноти; удосконалення нормативно-правової бази фінансової звітності; подальший розвиток національних положень (стандартів) фінансової звітності та їх гармонізація з міжнародними стандартами; гармонізація в принципах оцінювання елементів звітності з метою формування релевантної інформації; визначення вимог до розкриття інформації у фінансовій звітності; удосконалення процесів формування і передачі інформації через поширення використання сучасних інформаційних Інтернет-технологій; підвищення вимог до професійної поведінки та рівня кваліфікації укладачів звітності.
Інтеграція зі світовою економікою - гармонійний, сталий розвиток, бажання великих вітчизняних компаній потрапити до списку світових рейтингових агентств, таких як «Moody’s”, “Standard & Poors”, “Fitch” та аналітичних оглядів провідних аудиторських компаній, визначило тенденцію розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, як зближення (гармонізацію, уніфікацію) правил та облікових процедур, вимог до фінансової звітності, стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності субʼєктів господарювання на рівні країн ЄС; та вдосконалення національної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства ЄС.
Список використаної літератури:
1.Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія / С.Ф. Голов. – К.: МІМ; Центр учбової літератури, 2007. – 522 с.
2.Єфімов В. І. Напрями гармонізації бухгалтерського обліку та звітності в Україні / В. І. Єфімов // Фінанси, облік і аудит. – 2011. – № 18. – С. 278–284.
3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 05.10.2017р. № 2164-VIII.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter