Сучасний ринок медичних ІТ стрімко розвивається та прогнозується, що загально річний темп зростання галузі збільшиться на 15,9% упродовж 2016 -2021 років, тобто з 134,25 млрд. доларів у 2015 р. до 280,25 млрд. доларів у 2021 р. До причин зростання попиту на медичні ІТ належать такі фактори як зростання занепокоєння світових компаній щодо дотримання міжнародних норм відповідності та зростаюча потреба в ефективному управлінні інвестиціями в медичні проекти. Крім того державна підтримка цього ринку, збільшення уваги щодо поліпшення якості обслуговування, зростаюча потреба оптимізації витрат на охорону здоров’я, висока рентабельність рішень є іншими факторами росту ринку медичних ІТ. Таким чином, медичні ІТ перетворюються на важливий драйвер розвитку світової системи охорони здоров’я. Цей ринок умовно поділений на регіони, основними гравцями якого є ЄС, США та Азіатський регіон, як найперспективніші та найрозвинутіші його ланки. Відповідно, це обумовлює актуальність дослідження сучасних тенденцій розвитку європейського ринку медичних ІТ.
Варто зазначити, що країни ЄС вкладають значні кошти в інформатизацію охорони здоров'я. Очевидною є тенденція зростання частки медичних досліджень, які спираються на математичне моделювання або високошвидкісні обчислення великих обсягів даних. На даний час існує нагальна потреба у розробці цифрової платформи з розумною та уніфікованою інфраструктурою у галузі охорони здоров’я, що стане проривом у сфері медичних ІТ та вирішить чимало технічних проблем: забезпечення доступу до даних, зв'язок існуючих джерел даних, створення ефективних інструментальних засобів аналізу медичної інформації, що дозволяють робити змістовні висновки. Також важливим поштовхом до розвитку медичних ІТ Європи є підписання угоди між США та ЄС про взаємне визнання сертифікованих виробників лікарських засобів, що означає створення єдиного цифрового простору, що дозволить обом країнам не тільки обмінюватися інформацією та технологіями у галузі медичних ІТ.
Організація, що займається науковою оцінкою, контролем і моніторингом безпеки ліків на європейському ринку та відіграє важливу роль у функціонуванні єдиного ринку лікарських засобів ЄС є європейське агентство з лікарських засобів (ЄАЛЗ). Варто зазначити, що ЄАЛЗ стало першим у світі контрольним органом, що відкрив прямий доступ до результатів клінічних досліджень для широкої громадськості. Тому, використання медичних ІТ у даному випадку суттєво полегшить виконання даного завдання та є актуальним при вирішенні цього питання.
Однією з найбільших проблем функціонування ЄАЛЗ є Brexit та переміщення офісу до Амстердаму у 2019 році на ряду з призупиненням ряду проектів, що суттєво впливають на майбутній та теперішній розвиток медичних ІТ на європейському ринку. Зокрема, ЄАЛЗ знизило кількість перевірок та активність по відношенню до таких видів діяльності, як корпоративне управління та надання технічної підтримки. Ці види діяльності можуть бути призупинені на деякий час для того, щоби перерозподілити наявні ресурси у більш суттєві та важливі питання за пріоритетністю, такі як заходи, пов’язані з оцінкою та моніторингом безпеки лікарських заходів та ті, що є суттєвими для підтримки функціонування інфраструктури ЄС.
Фінансування базових медичних досліджень на європейському ринку здійснюється з двох основних джерел: Ради медичних досліджень (MRC) і Національного інституту з досліджень в сфері охорони здоров'я (NIHR). Серед існуючих та діючих проектів, що фінансуються, є програма Research Capabilities Programme of Connecting for Health для збору даних про населення для епідеміологічних досліджень і вивчення порівняльної ефективності різних способів лікування з подальшим внесенням в електронну базу для попередження наслідків; e-Science Programme, координована державою і спрямована на надання вченим всіх прикладних областей доступу до великих наборів даних; дослідження в сфері біомедичної інформатики європейським інститутом біоінформатики (EBI) та дослідження раку у Національному інституті (NCRI).
Таким чином, європейський ринок медичних ІТ перебуває у стані реструктуризації та невизначеності, що зумовлює доцільність подальших досліджень щодо застосування еджайл менеджменту розробки нових проектів у цій галузі.
Список використаної літератури:
1) EMCMED. Медична інформаційна система [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mcmed.ua/. Заголовок з екрану.
2) Чурпій І.К. Сучасний стан інформатизації в медицині / І.К. Чурпій, Н.В. Чурпій, В.Д. Скрипко // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 15, N 1. - С. 171-173.
3) Качмар В. О. Медичні інформаційні системи – стан розвитку / В. О. Качмар // Український журнал телемедицини та медичної телематики. – 2014. – Т. 8., №1.- С.12-17.
___________________________
Науковий керівник: Данько Тарас Володимирович, кандидат економічних наук, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
|