У фінансовій системі країни основною ланкою є фінанси підприємств, роль яких посилюється з появою підприємств нових форм власності і форм господарювання, розвитком процесу роздержавлення і приватизації, зменшенням частки державних підприємств, переходом підприємств на принципи реального, а не проголошеного самофінансування [1].
В умовах самофінансування важливе місце займають фінансові ресурси підприємств - головна складова їх функціонування і один з факторів виробництва в умовах ринку. Самостійність підприємств не в останню чергу характеризується наявністю фінансових ресурсів. Забезпеченість підприємств фінансовими ресурсами та їх ефективне використання суттєво впливає і на поповнення бюджету, державних і регіональних фондів. В сукупності фінансові ресурси підприємств відіграють важливу роль для формування ринкових відносин у національній економіці в цілому [2].
Фінансові ресурси формуються ще до початку діяльності підприємства в процесі утворення статутного фонду. Далі ці кошти інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення й розвитку виробництва. Саме так підприємство отримує можливість займатися виробництвом і збутом продукції, отримувати доходи. Грошові ресурси підприємств зберігаються в касі, а також на поточному, валютному та інших рахунках у банківських установах [3].
Важливою особливістю фінансової системи підприємства є формування й використання різноманітних грошових фондів. Через них здійснюється забезпечення господарської діяльності необхідними грошовими ресурсами, а також розширеного виробництва: фінансування науково-технічного прогресу; опанування і впровадження нової техніки; економічне стимулювання; розрахунки з бюджетом, банками. До таких фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний (на державних підприємствах), розвитку виробництва, соціального призначення, заохочення, резервний фонд тощо. При організації підприємство повинне мати статутний фонд, або статутний капітал, за рахунок якого формуються основні фонди й обігові кошти [4, 5].
В умовах мінливої економіки фінансисти оперують частіше поняттям «капітал», який є для них реальним об’єктом, на який вони можуть постійно впливати з метою отримання нових доходів. В цій якості капітал для фінансиста – об’єктивний фактор виробництва. Отже, капітал – це частина фінансових ресурсів, що введені підприємством в обіг і приносять доходи від цього обігу. В такому сенсі капітал є перетвореною формою фінансових ресурсів.
Якщо розглядати фінансові ресурси в контексті часу, то принципова відмінність між фінансовими ресурсами і капіталом підприємства полягає в тому, що в будь–який момент фінансові ресурси більше або дорівнюють капіталу фірми. При цьому рівність означає, що у підприємства немає ніяких фінансових зобов’язань і всі наявні фінансові ресурси перебувають в обігу. До речі в сучасній обліково – аналітичній практиці поширено використання тільки дефініції власний капітал «як частини в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань» [6, 7].
Сучасна економічна теорія виділяючи лише чотири фактори виробництва: капітал, землю, працю та підприємницькі здібності, не виділяє окремо фінансові ресурси. Хоча в економічній науці й на сьогодні немає єдності щодо сутності фінансових ресурсів, вважаємо, що розгляд фінансових ресурсів підприємств за способом формування та джерелами їх створення у зв’язку з напрямками їх використання має значення для визначення межі функціонування фінансових ресурсів. За способом формування фінансові ресурси підприємства поділяються на: ті, що створювались при заснуванні підприємства, тобто за рахунок внесків засновників у статутний фонд; ті, що створені за рахунок власних та прирівнених до них коштів, тобто за рахунок надходжень, доходів і прибутку; ті, що мобілізувалися на фінансовому ринку (акції, облігації, цінні папери, кредити, кошти інвесторів); ті, що поступили у порядку розподілу грошових надходжень (дивіденди, відсотки, доходи на пайові внески, страхові відшкодування, бюджетні субсидії, дотації) [8].
Отже, можна зробити висновки, що основними ознаками грошових коштів, які характеризують фінансові ресурси, матеріальної основи функціонування фінансів підприємств, є джерела їх походження і право суб'єкта господарювання розпоряджатися ними без будь-яких обмежень. Фінансові ресурси підприємств за джерелами створення поділяються на сукупність власного, позичкового та залученого грошового капіталу, який використовується для формування активів підприємства та здійснення його діяльності.
Список використаних джерел:
1. Фінансові ресурси підприємства. URL: http://referatok.com.ua/finansi/finansovi-resursi-pidprijemstv
2. Гриньова В., Коюда В. Фінанси підприємств : Навчальний посібник. Харків : ВД «ІНЖЕК». 2004. 431 с.
3. Андрущак Є. Управління фінансовими ресурсами у процесі реструктуризації підприємств. Фінанси України. 2002. № 7. C. 30-38.
5. Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування. URL: http://referat-ok.com.ua/finansi/finansovi-resursi-pidprijemstva-i-dzherela-jih-formuvannya
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99
7. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13
8. Маршалл А. Принципы экономической науки. Москва : Прогресс, 1993. 564 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter