За останні двадцять років сформувалася, так звана екологічна економіка, за якою людство має жити за економічними та екологічними законами. Це передбачає раціональне використання сировини й складових біосфери, які приносять не тільки вигоду, але й збитки.
Враховуючи те, що охорона навколишнього середовища носить не тільки моральний, але й матеріальний аспект, це значить, що людство повинно нести відповідальність за природне багатство нашої планети, яке безпосередньо пов'язане з людським добробутом. Вченим вдалося підрахувати вартість майже кожного гектара земної поверхні. Співавторська робота Р. Костанцо, Дж. Кумберланд, Х. Делі, Р. Гудленд і Р. Норгаард «Введення в екологічну економіку», подає оригінальний метод підрахунку, за яким пропонується класифікація біом (сукупність екосистем однієї природно-кліматичної зони) за 16 типами та виділяються при цьомуі виділивши 17 основних екосистемних послуг. Учені роблять висновок, що середня вартість одного гектара орних угідь сьогодні становить $ 92 на рік, а тропічного лісу – $ 2000. А загальна вартість біосфери дорівнює 16-54 трильйонам доларів США на рік, а в середньому – 33 трильйони доларів США (до розрахунків не включено вартості заселених територій, льодовиків і пустелей). [1, с. 104]
Сьогодні важко переоцінити значення природного капіталу для стабільного розвитку суспільства. Автори дослідження вважають, що визначивши вартість кожного гектара земної поверхні, вони переконають людство в тому, що екосистемні послуги не безкоштовні, тобто до природи треба ставитися бережно. Моральні аспекти захисту природи, теж відіграють при цьому неабияку роль і повинні враховуватися паралельно з економічною вартістю. У цьому нас переконує пояснення Б. Коммонера до широко відомого четвертого екологічного закону «ніщо не дається дарма»: «глобальна екосистема є єдиним цілим, у межах якого нічого не може бути виграно чи втрачено, і яке не може бути об'єктом загального покращення: все, що було забрано з неї людською працею, має бути відшкодовано. Платежу за цим векселем не можна уникнути: його можна тільки віддалити» [2, c. 32].
Незважаючи на критичні зауваження щодо цього, спроба оцінити природний капітал планети та пропозиція введення платежів за екосистемні послуги є сьогодні інноваційним засобом збереження навколишнього природного середовища. Вчені, громадські діячі та підприємці підтримали ідею, запропоновану Р. Костанцо у своїй роботі на різних рівнях і почали впроваджувати її в природоохоронній діяльності.
Зокрема, в Україні загрозу для лісів становить тіньовий бізнес, шляхом незаконного їх вирубання. Цей показник складає приблизно 3 млн. кубометрів деревини за рік, а це майже 20% від загального об’єму всієї деревини. Велика кількість порушень законодавства спостерігається у Карпатах, бо саме на цю територію України припадають найбільші лісові масиви країни, а також вона багата на рідкісні види дерев. Не кращі ситуації спостерігаються й на Волині, Поліссі, Чернігівській та Київській областях. Нерідко відбувається вирубка лісових земель під забудову, наприклад, рекреаційно-відпочинкові зони або будівництво автодоріг. У будь-якому випадку дуже важливим є контроль місцевих органів влади за дотриманням лісокористувачами вимог екологічного законодавства. Подальша нерегульована тіньова приватизація лісів і посилення конкуренції між різними лісокористувачами можуть негативно позначитися на лісовій екосистемі.
Сьогодні важливо розробити такі теоретичні положення та практичні рекомендації, впровадження яких сприятиме поглибленню економічної оцінки послуг екосистем та розробці інструментів формування галузевої політики та системи менеджменту, що забезпечить суспільство належними умовами існування та виживання. Одержані результати оцінки екосистемних послуг повинні стати інформаційною основою при плануванні землекористування та природоохоронної діяльності, розробці політики стабільного розвитку та при розрахунку обсягів екологічної компенсації.
Сьогодні концепція послуг екосистем займає важливе місце в національних екологічних та економічних політиках, а також в законодавствах багатьох країн. Останнім часом значно збільшився інтерес до послуг пов'язаних з екосистемами, їхньою оцінку, визначенням їх потенційних продавців і покупців та механізмів компенсації при формуванні ринків.
Крім теоретичних розробок для окремих країн, зараз відомі й успішні приклади економічної оцінки та компенсації екосистемних послуг в рамках міжнародних і національних економічних масштабах та механізми подолання негативних впливів на зміни клімату. Виявлення оцінки послуг екосистем, і формування економічного та інституційного механізмів плати за ці послуги є необхідним та актуальним, бо створення ринків екосистемних послуг сприяє вирішенню не лише екологічних, а й соціальних проблем, таких, як створення нових робочих місць, що сприятиме зменшенню кількості бідних людей на землі.
Список використаних джерел
1. Costanza Robert An Introduction to Ecological Economics / Robert Costanza, John H Cumberland, Herman Daly, Robert Goodland, Richard B Norgaard. – USA : CRC Press, 1997. – 278
2. Коммонер Б. Замыкающийся круг: Природа, человек, технология / Б. Коммонер. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1974. – 280 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter