Сучасний рівень розвитку міжнародних економічних відносин характеризується різноманітними процесами, які мають високий ступінь впливу на економіку будь-якої держави. Перш за все, глобалізацією та інтернаціоналізацією суспільного життя, які зумовили перехід світової економіки на якісно новий етап розвитку, де функціонування будь-якої сфери діє на глобальному рівні. Зі свого боку такі зміни призвели до активізації інших процесів, насамперед, міжнародної міграції робочої сили. На сьогоднішній день велика кількість громадян залучаються до цього процесу, емігруючи зі своїх країн та іммігруючи до інших. Безумовно, що на сьогодні міжнародна міграція робочої сили набуває нових тенденцій, чим і зумовлюється актуальність даної роботи.
Міграцію робочої сили зумовлює велика кількість різноманітних чинників, насамперед: високий рівень безробіття у країні, яка є донором робочої сили; низькі доходи, які можуть отримати громадяни країни; нестабільна політична ситуація, катаклізми та ін. Рівень розвитку міжнародних економічних відносин усе ще має на увазі відставання багатьох країн від високорозвинутих [1]. Відбувається відтік робочої сили до її безпосередніх центрів тяжіння. До таких центрів можна віднести США, Канаду, Західну Європу.
Згідно з офіційними даними Міжнародної організації праці станом на 2015 рік найбільша кількість мігрантів серед населення налічувалась у Європі, де відсоткове відношення мігрантів становило 33% від загальної суми. Наступну сходинку займає Північна Америка, де кількість мігрантів становила 24,7% від усієї кількості. Також важливо зазначити те, що на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин робоча сила також тяжіє до Азії. Станом на 2015 рік кількість трудових мігрантів в Азії становила 14%. В арабських країнах ця кількість становила 11,7%, в Африці – 5,8% та у країнах Латинської Америки – 2,9%. Загальна сума мігрантів у світі становила 150 млн. людей [2].
Якщо оцінювати кількість мігрантів з точки зору статі, то станом на 2015 рік жінки-мігранти становили 44,3 %, що становить 66,6 млн. від загальної кількості мігрантів планети, а чоловіків – 55,7%, що дорівнює 83,7 млн. Майже половина, тобто 48,5 %, трудових мігрантів розташована у великих субрегіонах (Північній Америці, Північній та Західній Європі), де знаходяться 53,9 % усіх жінок-мігрантів та 45,1% чоловіків-мігрантів.
Варто відзначити, що у процес міжнародної міграції робочої сили залученими також стають люди до 24 років. Однією з причин виступає те, що не усі країни можуть гарантувати працевлаштування за великою кількістю спеціальностей після того, як студенти вищих навчальних закладів отримують дипломи у рідній країні. Це спричинює відтік людей від 24 років до інших країн з метою пошуку роботи. Станом на 2015 рік кількість таких людей становила 0,13% від усієї кількості трудових мігрантів [3].
Отже, сучасний етап розвитку міжнародних економічних відносин характеризується процесами глобалізації та інтернаціоналізації. Зі свого боку це спричинює процеси міжнародної міграції робочої сили, коли внаслідок різноманітних внутрішніх чинників країн велика кількість людей працевлаштовується за кордоном. Сучасні тенденції трудової міграції характеризуються тяжінням до відповідних центрів, якими виступають США, Європа та Азія, де спостерігається найбільша частка міграції робочої сили.
Список використаної літератури:
1. Міжнародна економіка: Навч. посібник. Видання 2-ге перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 1118 с.
2. Офіційний сайт Міжнародної організації праці [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm.
3. Офіційний сайт Інформаційного порталу міграції [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://migrationdataportal.org/.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter