За своєю сутністю субсидії, що надаються населенню, – це соціальна допомога від держави, метою якої є захист малозабезпечених верств населення, які в умовах кризи не можуть у повному розмірі сплачувати за житлово-комунальні послуги [4]. Даний вид допомоги наразі є актуальним в нашій країні, але його ефективність недостатня. Діюча процедура надання громадянам субсидій полягає у відшкодуванні витрат на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) дійсно незахищеним верствам населення: пенсіонерам, людям з інвалідністю, тощо. Однак, існуючий механізм потребує удосконалення.
Відшкодування витрат на оплату ЖКП має наступні критерії:
1. Право надання субсидій будується, опираючись на вартість послуг в межах заданих норм споживання. Розмір призначення субсидії розраховується виходячи з обсягів споживання житлово-комунальних послуг у попередньому періоді, відповідно до установлених державою норм. Цей механізм розроблено з метою ефективного використання фінансів, які виділено державою для надання допомоги населенню.
2. Розмір сплати залежить від доходів споживача і в середньому становить 10-15% від щомісячного доходу кожної, окремо взятої родини. Одержувач субсидії повинен сплачувати визначену суму щомісяця. В той час, коли вартість фактично спожитої послуги становить меншу частину від обов’язкової частки витрат на оплату даного виду послуги, споживачам необхідно сплатити її фактичну вартість.
3. Коли сім'я зекономила на споживанні газу, води, електроенергії у період надання субсидії, при призначенні субсидії на наступний термін розмір на ці витрати зменшиться на 2% за кожні 10% зекономленого обсягу. За 10% економії ЖКП необхідний платіж становить на 13-15 % менше від сукупного доходу, а за 20 % економії плата зменшується до 11 %. Заощадження енергоресурсів споживачами надає можливість зменшити витрати на оплату послуг до 9%, наприклад в родині, які мають неповнолітніх дітей, пенсіонерів, інших непрацездатних людей.
4. В Україні субсидії діяли на безготівковій основі. Наразі цей механізм монетизують.
5. При призначенні субсидії визначається її приблизний коефіцієнт, а остаточні суми нараховують після закінчення терміну дії субсидії та отримання відомостей про спожиті енергоресурси [3].
У разі коли по закінченню терміну дії отримання даного виду допомоги, склалася ситуація, при якій було використано послуги на меншу суму, від призначеної та від обов язкової частки в межах рекомендованих норм споживання, то невикористані кошти повертаються підприємствам, які надають дані послуги.
В той же час по закінченню терміну отримання субсидії, працює наступна схема: коли об'єм послуг спожито на більшу суму, від призначеної субсидії та обов’язкової частки плати, організації, які забезпечують соціальний захист громадян нараховують потрібну суму грошей на рахунки населення в організації, що надають послуги, але не більше від встановлених державою норм.
Подібний механізм є ефективним як для сімей, так і для держави: заощаджуються енергоресурси, зменшується обсяг бюджетних коштів для надання субсидій, у родинах зменшуються процент коштів, які вони виділяють на оплату ресурсів. Нещодавно уряд ухвалив рішення, яке називають «монетизацією субсидій» - надання субсидій живими грошима, тобто сім'ї будуть отримувати і зекономлені кошти [6]. Так ощадливе використання енергоресурсів стане додатковим стимулом.
У зв’язку з тим, що тарифи на енергоресурси зростають, а доходи у сім’ях не збільшуються, виникає певний дисбаланс, який створює умови за яких українці не спроможні сплачувати ЖК послуги.
Аналіз соціальних процесів в Україні за останні три роки (2015-2017 рр.) показує, що кількість бідних (сімей, не спроможних самостійно оплатити житлово-комунальні послуги) збільшилася в 5,8 разів (+483%). У 2014 р. частка бідних сягала 9,2% (4,2 млн осіб), а вже у 2017 р. за статистичними даними цей показник зріс на 20,4 млн осіб і склав 58,7%, (24,64 млн осіб)[2]. Кількість людей, які не можуть сплатити за свої побутові потреби, збільшилася на 20,4 млн осіб. У сумі 49,5% населення України не мають змоги сплатити комунальні рахунки [1].
Станом на січень 2018 р. населенню за ЖКП нараховано 14,5 млрд. грн., з яких сплачено 9,9 млрд. грн. (68,4%), у січні 2016 р. рівень оплати складав 59% (5,9 млрд. грн. оплачено з 10 млрд. грн. нарахованих). При цьому кожного року до 2017р. збільшується кількість домогосподарств, що звертаються за субсидіями (01.2016 р. – 463 тис., 01.2017 р. – 478,7 тис., 01.2018 р. – 179,7 тис. (на 3,4% більше за 2015-2016рр. та на 61% менше вже на 2018 р.), із них отримували субсидії – 115%, 126,4% та 98% відповідно), кількість домогосподарств, які отримували субсидії у січні 2017 р., становила 40,7% загальної кількості домогосподарств країни, а у січні 2018р. – 41,8% від загальної кількості (у 2,7 рази менше за минулий рік) [5].
Ця тенденція складається через те, що зростання ціни на газ у декілька разів перевищує зростання середньої заробітної плати, умови отримання субсидій стають жорсткішими. До того ж, у 2015 р. уряд спробував ввести нові схеми, що призвело до кастрофічної бідності населення. У результаті незбалансованості тарифів зросли борги за житлово-комунальні послуги.
Наразі в країні спостерігаються як величезні суми боргів населення за ЖКП, так і заборгованість державного бюджету за субсидіями, яка постійно збільшується: з 0,490 млрд. грн. у 2014 р. до 25,93 млрд. грн. у 2017 р.(в 53 рази). При цьому борги населення за ЖКП зросли з 11,5 млрд.грн. у 2015 р. до 32,3 млрд.грн. у 2017 р. [2]. У 2017 р. субвенція на пільги ЖКГ та паливо склали 2,4% Державного бюджету, на 2018 р. закладено показник 2,2% ВВП.
Безперервне зростання тарифів призводить до більшої кількості звернень за субсидіями, тому що без пропорційного збільшення доходів населення потреба у наданні субсидій тільки зростатиме, а потреба бюджету у фінансових ресурсах для покриття субсидій буде збільшуватись.
В таких умовах ми не можемо говорити про ефективне застосування субсидій для компенсації оплати ЖКП як для фізичної особи, так і для держави. Механізми субсидіювання будуть ефективними лише в тому випадку, якщо зростуть доходи населення і субсидії будуть надаватись саме тим категоріям громадян, які їх дійсно потребують. Це позитивно позначиться на економічному становищі країни і дасть підтримку людям, які потребуть допомоги найбільше (люди з інвалідністю, пенсіонери, сім’ї з багатодітними родинами та матері-одиначки).
Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики України: офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/soc_ek/2016/arh_2016_u.htm.
2. Дослідження системи житлово-комунальних субсидій в Україні. URL: http://publicaudit.com.ua/reports-on-audit/doslidzhennya-systemy-zhytlovo-komunalnyh-subsydij-v-ukrayini/
3. Інформаційні матеріали щодо механізму надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за наявності засобів обліку. URL: http://www.gasukraine.com.ua/clients/gasukraine/gasukraine.nsf/(print)/0BAE1070F52F1E0AC22578F400539CE5
4. Міністерство соціальної політики України: офіційний сайт. URL: https://www.msp.gov.ua/content/subsidii.html
5. Про надання населенню субсидій у січні 2017 року: експрес-випуск / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2018/10/158.pdf
6. Уряд оновлює програму надання субсидій: більш справедливо та адресно. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-onovlyuye-programu-nadannya-subsidij-bilsh-spravedlivo-ta-adresno
_____________________________
Науковий керівник: Сальникова Тетяна Валерiївна, кандидат економічних наук, Університет митної справи та фінансів
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter