Земельні ресурси – це основна складова природних ресурсів, основа рослинного і тваринного світу, головний засіб виробництва у сільському господарстві, а тому постає потреба в їх особливій охороні, і в першу чергу земель сільськогосподарського призначення. Це пов’язано з тим, що деградаційні процеси, які відбуваються на сільськогосподарських угіддях призводять до негативних змін якісних і кількісних характеристик у ґрунтах. А це особливо відчутно саме на землях сільськогосподарського призначення [2].
Оскільки на сьогоднішній день існують різні форми власності на землю, тому досить актуальним постає питання охорони земель, так як їх раціональне використання не повинно погіршувати екологічну ситуацію і природні властивості ґрунтів.
Одним із досить ефективних способів вирішення цієї проблеми є економічне стимулювання землевласників та землекористувачів до раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Його визначають як комплекс взаємозалежних дій, що направлені на те, щоб збільшити зацікавленість суб’єктів господарювання у збереженні і відтворенні родючості ґрунтів та здійсненні землеохоронних заходів [1, с. 6-8].
Серед інструментів економічного стимулювання раціонального землекористування необхідно виділити: надання податкових і кредитних пільг; компенсування з бюджетних коштів недоодержаної частини доходу внаслідок консервації земель; надання на пільгових умовах коротко- і довгострокових позичок; застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного призначення.
Ефективне функціонування економічного механізму стимулювання землеохоронної діяльності можна забезпечити лише за наявності повноцінної нормативно-правової бази. Земельним кодексом України та прийнятими відповідно до нього законодавчими актами закріплено норми щодо економічного стимулювання запровадження заходів із використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів [3]. Ним передбачено, що економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель охоплює такі заходи: виділення коштів державного, місцевого бюджету для відтворення земель, порушених не з вини самих власників землі і землекористувачів; заохочення за поліпшення якості земель, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земель, виробництво екологічно чистої продукції; звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають на стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану в період, передбачений проектом проведення робіт; часткову компенсацію з коштів бюджету зниження доходу внаслідок тимчасової консервації порушених земель, не з вини власників і землекористувачів.
Всі ці заходи стимулюють збереження, підвищення родючості ґрунтів, поліпшення якості земель і меншою мірою стосуються економічних стимулів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, а це досить важливо в умовах ринкової економіки, коли землевласник або землекористувач має право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією. Ще одним важливим заходом стосовно економічного стимулювання раціонального землекористування є часткове або повне звільнення селянських (фермерських) господарств від плати за землю на відповідний період часу. Законодавством передбачено, що новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу передачі їм у власність або надання у користування земельної ділянки [4].
Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що основною метою економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель є створення високоефективного землеволодіння, всебічна охорона та відтворення родючості ґрунтів, формування екологічно збалансованого та економічно ефективного землекористування сільськогосподарських підприємств [5], а невід’ємними її складовими є: методи, інструменти, заходи, критерії стимулювання, а також джерела фінансування. Для того, щоб забезпечити дієвість економічного механізму стимулювання, необхідне розроблення та прийняття відповідного порядку, який визначатиме організаційні засади, умови та підстави економічного стимулювання раціонального й еколо¬гічно безпечного землекористування [3].
Список використаної літератури
1. Андрущенко А.В. Економічне стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення: монографія / Андрущенко А.В., Лоїк Г.К. – К.: ЦП «Компринт», 2013. – 224с.
2. Лазеба Є. С. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель у полтавській області / Є. С. Лазеба // Інвестиції: практика та досвід. - 2015. - № 11. - С. 40-44. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2015_11_10
3. Мартинюк М.П. До питання економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель / М.П. Мартинюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 16. Частина 2. – С. 120-123.
4. Важинський Ф.А. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель / Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук, М.Л. Потинський // Науковий вісник НЛТУ України, 2011. – Вип. 21.13. – С. 123-128.
5. Бойченко Р. В. Економічне стимулювання раціонального використання земель [Електронний ресурс] / Р. В. Бойченко // Екологія і природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, (м. Тернопіль, 24 – 25 березня 2016 р.) : в 2 ч. – Тернопіль : Крок, 2016. – Ч. 1. - С. 31-34.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter